Працюючи уже п'ятий рік практичним психологом у закладі освіти, я часто стикаюся з ситуацією, що більшість учасників освітнього процесу не зовсім правильно розуміють, хто такий психолог і навіщо він взагалі потрібен.
Хоча в сучасному світі інформаційних технологій не мало інформації про значення, важливість та можливості психологів‑практиків, але цікавляться не часто питанням "чим відрізняється психолог від психотерапевта чи психіатра?". Частіше побутує думка, що психолог - це лікар, і він працює з "психами" або "ненормальними".
Найчастіша реакція на слово «психолог»: "я не псих", "мені це не потрібно", "моя дитина нормальна, ми не хочемо до психолога". Навіть якщо людина розуміє, що в неї є певні проблеми, вона не поспішає звертатися за допомогою, бо не володіє повноцінною інформацією.
Здавалося б, болить зуб — до стоматолога, зламав руку — до травматолога, не працює телевізор — у майстерню з ремонту побутової техніки. А куди ж іти, якщо болить душа? Є, звісно, варіант: можна звернутися до психолога. Але хто ж він такий?
Багато з тих, хто обрав саме цей шлях, стикаються з такими стереотипами:
- до психологів ходять одні "психи", "хворі на голову";
- до психологів ходять слабаки, невдахи;
- я сам собі психолог або мій друг найкращий для мене психолог;
- психологи бачать людей наскрізь;
- я не можу нікому довіряти, крім, себе.
У чому ж особливості роботи психолога, і чим він відрізняється від психотерапевта і психіатра?
Психолог - це спеціаліст, який має відповідну психологічну освіту і працює із здоровими людьми, котрим необхідна допомога в різних життєвих ситуаціях (невизначеність інтересів, конфлікти, вікові періоди кризи, сімейні стосунки, труднощі у дитячо-батьківських взаємовідносинах, непорозуміння з колегами, втрата близьких, проблеми вибору, невпевненість у собі тощо).
Психотерапевт - це спеціаліст, який має кваліфікацію з психотерапії. Працює з психологічно здоровими людьми, у яких є внутрішньоособові проблеми, що спричиняють багато незручностей і заважають нормально жити.
Психіатр - це лікар із медичною освітою, який працює з людьми, що мають різні психічні захворювання.
Таким чином, якщо в нас у житті складаються ситуації, які ми не можемо вирішити самостійно, або є внутрішньоособові проблеми, тоді йдемо до психолога чи психотерапевта. Усе, що стосується психічних хвороб, то це - до психіатра.
Існує вислів: «Краще поплакати у психолога, чим сміятися у психіатра».
Слабка людина наврядчи так просто звернеться до психолога, бо, як правило, не шукає рішення, а намагається перекласти відповідальність на інших, звинувачує всіх і все, намагається "забутися" за допомогою інших справ, вживанням алкоголю, курінням, маскуванням болю. Тільки сильна особа здатна визнати свою проблему. Потрібні неабиякі душевні ресурси для пошуків рішення і мужність для звернення за допомогою.
"Той, хто просить про допомогу, виглядає дурнем усього 5 хвилин. Той, хто цього не робить, залишається ним на все життя".
Хтось вважає, що він зможе впоратися зі своїми проблемами самотужки. Але дуже важко подивитися на себе зі сторони. Це все одно, що стоматолог буде сам собі лікувати зуби, а хірург сам себе оперувати.
Близька людина, друг чи подружка можуть заспокоїти, надати підтримку, але пройде час і можна наступити на ті самі граблі. І знову той же стрес й непорозуміння.
Отже, психологи працюють із цілком ЗДОРОВИМИ ЛЮДЬМИ, яким потрібна підтримка у вирішенні конкретної ситуації або проблеми. Психолог не дає порад, не має чарівної палички, не оцінює і не критикує. Він спрямовує та дає можливість зрозуміти те, що насправді відбувається, допомагає роздивитися різні варіанти рішень та знайти вихід.
"Психолог — це той, хто несе світло, поки ви шукаєте дорогу".
Немає коментарів:
Дописати коментар