Арт-терапевтичні техніки

 ЛІНІЇ З ХАРАКТЕРОМ (арт-терапевтична вправа)

Дуже цікава арт-терапевтична вправа, яка дозволяє говорити з дітьми про почуття.

Мета: формування уяви і фантазії, творчих здібностей, розвиток емоційної сфери дитини.

Матеріал: Кольорові олівці, фломастери, аркуш чистого паперу. Можна підібрати музичні фрагменти на різний настрій: спокійний, веселий, сумний, енергійний, плавний, і вмикати їх, коли діти налаштовуються і малюють ту чи іншу лінію.

Інструкція - Педагог: Ми знаємо, що лінії бувають прямими і хвилястими. Але, виявляється, лінії можуть бути непростими, а з характером. Саме такі лінії ми і будемо сьогодні малювати. Який же характер може бути у ліній? Такий же, як і у людей. У когось спокійний, у когось веселий, у когось похмурий. Спокійній лінії довподоби тихо полежати, поспати. Забіякувата лінія так і хоче кого-небудь зачепити. А вертка лінія любить покрутитися. Щоб у нас вийшло намалювати лінії з характером, ми повинні зосередиться на тому характері, який малюємо. Відчути його. І тоді наші руки зможуть намалювати те, що ми відчуваємо. Приготуйте аркуш. На ньому сьогодні з’являться 6 ліній.

Перша лінія – спокійна-спокійна. (Педагог уповільнює мову, говорить повільно, плавно). Вона повільно рухається по аркушу паперу. Уявіть це, відчуйте, дайте руці це намалювати. Цікаво, який колір підійде для спокійної лінії? (Зелений, синій). Діти підбирають колір і малюють спокійну лінію.

Друга лінія – весела і радісна! (Бадьорий голос). Відчуйте цей настрій! Ця лінія хоче співати, веселитися, танцювати! Яким кольором намалюємо цю лінію? (Червоним, помаранчевим, жовтим). Діти малюють радісну лінію, хто хоче, коментує свої малюнки.

Третя лінія – хвилююча. Що вона вам нагадує. Який колір для неї підходить? Який у неї настрій?

Четверта лінія – сумна. Вона погано себе почуває. Напевно, захворіла. Яким кольором її зобразити? Який у неї вигляд?

П’ята лінія – зубаста! Характер у неї сильний, рішучий, небезпечний! Це – лінія забіяка! Від неї краще триматися подалі! Яким кольором ми її покажемо?

Шоста лінія – стрибуча! Вона не стоїть на місці, весь час стрибає, як ніби в неї вставлена пружина або моторчик! Якого вона кольору?

Коли всі лінії намальовані, педагог може обговорити з дітьми їхні малюнки, а потім задати питання на розвиток уяви:

1. Що радісна лінія говорить спокійній?

2. Які лінії дружать, а які – не дружать?

3. Давайте запитаємо хвилясту лінію, чи була вона на морі і з ким там познайомилася.

4. Чим любить займатися зубаста лінія?

5. Де любить гуляти радісна лінія?


Психологічна вправа "Дерево сили"

Допомагає дітям ідентифікувати свої особисті сильні сторони і захисні навички, дає розуміння, що труднощі можна подолати використовуючи свої таланти і сильні сторони

Хід роботи

✔ Візьміть великий аркуш паперу, А4 або А3.

✔ Обведіть долоню і пальці руки, залишаючи відкритий простір на пальцях. Кисть - це буде стовбур вашого дерева, а пальці будуть гілками.

✔ Намалюйте більше гілок і листя на вашому дереві, вони повинні бути великими, щоб розмістити в них слова.

✔ У кожному листочку напишіть одну річ, яка допоможе вам подолати важкий час. Це можуть бути особисті сильні сторони, стратегії подолання, приємні дії або підтримуючі вас люди.

✔ Розфарбуйте дерево як забажаєте.

🌿 Чіткі і прості кроки цієї вправи допомагають дитині відчувати себе більш успішною у творчій роботі, не викликають почуття невпевненості в кінцевому результаті. Сам образ сильного дерева дає впевненість в своїх силах щодо подолання труднощів.

Автор: Каролін Мехломакулу


Арт-терапевтична вправа "Моя супер-сила" для дорослих та дітей

1️⃣ Підготуй аркуш паперу та кольорові олівці / фломастери. Постав собі/дитині запитання: 

❓ Якби я був/ла супергероєм / супергероїнею, то яким/ою саме? 

❓ Як би я виглядав/ла? 

❓ У чому б була моя суперсила?

2️⃣ Відповівши, спробуй намалювати цього супергероя/супергероїню, відобразивши важливі елементи образу. 

3️⃣ Далі спробуй порефлексувати самостійно чи з дитиною (якщо вправа виконується разом): 

❓ Чому ти обрав/ла саме таку суперсилу? 

❓ На які твої потреби вона вказує зараз? 

❓ Якби супергерой/ супергероїня стали б реальністю, на що б були спрямовані його/її дії? 

❓ Як би це вплинуло на твоє життя?

❓ Як би це змінило світ навколо? 

❓ Що б в цьому допомагало/заважало йому/їй? 

❓ Як в реальному житті ти можеш наблизитися до того, що б ти хотів/ла змінити посередництвом супергероя/супергероїні?

❓ Які перші кроки до цього ти можеш зробити вже зараз? 

🎨 Вдалої практики! 

Джерело: Психолог на зв’язку 


Техніка «Малювання на склі»

Вода здатна вбирати негативну енергію і позитивно впливати на психіку дитини. Ігри з водою заворожують кожну дитину і дають можливість емоційно розрядитися і отримати новий досвід.

Перед тим як запропонувати дитині скло, треба обов'язково обробити його кромку з метою дотримання техніки безпеки. На відміну від малювання на папері, скло дарує нові візуальні враження і тактильні відчуття. Дітей захоплює сам процес малювання: гуаш (саме її властивості краще підходять для малювання по склу) ковзає м'яко, її можна розмазувати і пензлем, і пальцями, так як вона не вбирається в матеріал поверхні і довго не висихає.

Краще малювати на склі великих розмірів, наприклад, 25х40см або 40х70см, - на них є, де розвернутися. Прямо в процесі малювання скло можна промити мокрою губкою, нанести новий малюнок, знову змити. Так і роблять тривожні діти. Часто трапляється, що хтось виливає на скло багато води, переганяє її з боку в бік, збирає губкою, змішує з фарбою і т.д. Така манера характерна для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які мають проблеми афективно-особистісного плану. Простір активності дитини розширюється за рахунок витікання води за межі скла. До того ж консистенція води значно відрізняється від фарби. Менша щільність і плинність збільшують швидкість маніпуляцій, прибирають статику і конкретику зображень. За рахунок того, що фарба не вбирається, скільки б різнокольорових шарів ні наносилось, під ними завжди буде просвічуватися прозора основа. Завдяки цим властивостям зображення на склі сприймається як миттєве, тимчасове, позбавлене монументальності і сталості. Тільки намітки, гра, можна не нести відповідальності за результат, так як результату і немає. Дитина ніби не малює, а тренується малювати, і відповідно, має право на помилки і виправлення, без хворобливих переживань про вже зроблене, яке не змінити. Описаний прийом використовується для профілактики і корекції тривожності, соціальних страхів і страхів, пов'язаних з результатом діяльності ( «боюся помилитися»). Підходить скутим дітям, так як провокує активність. Розкриває дітей, «пригнічених і затюканих» зауваженнями вчителів і батьків, навчальними неуспіхами, навантаженням, непомірними вимогами. Спільне малювання на одному склі як проблемна ситуація провокує дітей встановлювати і підтримувати контакти, формувати вміння діяти в конфлікті, поступатися або відстоювати позиції, домовлятися.


Техніка: «Мандала нашої сім'ї»

Мета: сприяти формуванню цілісності та згуртованості сім'ї з дитиною, які мають особливі потреби.

Завдання:

- стимулювати усвідомлення і прийняття особливостей дитини;

- стимулювати у дитини прийняття власного тіла;

- актуалізація життєвих цінностей сім'ї.

Інвентар: заготовка для мандали з листа ватману, фігурки людей з паперу, клей, фарби, олівці, фломастери, блискітки, паєтки, пластилін.

Час роботи: від 20 до 40 хвилин.

Вікові рамки застосування: клієнти від 2 до 99 років.

Алгоритм роботи:

1-й етап.

А) Кожному члену сім'ї терапевт пропонує вибрати фігурку людини, кому яка більше подобається і, на їхню думку, чимось схожа на них.

Ця фігурка, буде символом кожного на мандалі сім'ї.

Б) Терапевт пропонує розфарбувати ці фігурки і наклеїти в центральній частині мандали, це може бути схоже на фотопортрет сім'ї. Прикрасити центр мандали.

2-й етап. Іншу частину мандали терапевт пропонує оформити за бажанням членам сім'ї спільно. Використовувати будь-які наявні матеріали.

3-й етап. Терапевт спільно пропонує вигадати назву мандали.

4-й етап. Рефлексія. Терапевт задає питання. Важливо дати кожному висловитися

- Як Ви себе зараз відчуваєте?

- Що Ви відчуваєте в тілі після роботи, які були відчуття в процесі створення мандали?

- Що для Вас особливо значущим було в цій роботі?

- Де буде зберігатися ваша мандала?

Висновки. Ефект синхронізації, який відбувається між членами сім'ї, які беруть участь у створенні мандали, формує можливість більш уважного і глибокого розуміння потреб один одного.

Автор: А. Заричняк


Немає коментарів:

Дописати коментар