АУТИЗМ

"Багато батьків пишуть, що сильно переживають коли вперше йдуть до дит.психіатра зі своєю дитиною. І це абсолютно нормально. Лякає майбутнє, прогнози, страх почути діагноз. Навколо аутизму також існує багато міфів. Аутисти ввижаються або обдарованими геніями, або особами з глибокими порушеннями розвитку. 

У будь-якому разі слід зробити перший крок. Крок до розуміння стану дитини..."


Перелік деяких постів, які допоможуть в цей непростий період: 

☑️ Підозра аутизм: план дій (версія 2023)

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=230115056209282&id=100076323662801

☑️ чек лист РАННІ ОЗНАКИ АУТИЗМУ 

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=190624830158305&id=100076323662801

☑️ чек лист ознаки аутизму ПІДЛІТКИ 

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=190906163463505&id=100076323662801

☑️ ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ВІЗИТУ ДО ДИТЯЧОГО ПСИХІАТРА ПРИ ПІДОЗРІ НА РАС

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=180135737873881&id=100076323662801

☑️ ПРОГНОЗ ДЛЯ ДИТИНИ З АУТИЗМОМ

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=185092957378159&id=100076323662801

☑️ ПРИЙНЯТИ АУТИЗМ : поради 

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=177502791470509&id=100076323662801


✴️ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК ПРИ АУТИЗМІ 

Гід для батьків дітей з РАС від National Autistic Society

💜 ЧАСТИНА 1.

Як допомогти аутичній дитині знайти приятелів, друзів та партнерів по іграм?

▪ Можливо у вашої дитини з аутизмом присутні труднощі у ситуаціях соціальної взаємодії. Здається, що інші діти інтуїтивно знають як спілкуватися та взаємодіяти один з одним. Але батькам аутичних дітей важко пояснити навість самим собі чому їх дитина стикається з труднощами взаємодії, але в той же час володіє доволі сильними навичками в інших сферах.

 

🔻Аутизм та соціальна взаємодія

▪ Симптоми та прояви аутизму різняться від однієї людини до іншої. Але одним з основних критеріїв для постановки діагнозу є стійкі та суттєві труднощі з соціальною взаємодією та соціальною комунікацією.

▪ Цитата: «У мене враження, що всі навкруги грають в якусь складну гру, а я єдиний, кому не пояснили правила!» Мартин, аутист, 8 років.

 

🔻Під час соціальної взаємодії аутичні діти можуть:

▪ здаватися закритими, непривітними

▪ здаватися байдужими до інших людей

▪ такими, що надають перевагу самостійній грі

▪ приєднатися до гри на запрошення, але ніколи не ініціювати її самостійно

▪ здаватися такими, яким важко догодити  

▪ наближатися до інших дітей, але у незвичний спосіб

▪ використовувати вкрай офіційну мову або зациклюватися на правилах.

 

❗️Для дитини з аутизмом спроби зрозуміти, що мають на увазі інші або як треба себе поводити може бути дуже важким та виснажуючим процесом, а також викликати серйозний стрес.

 

🔻Допомога в даній ситуації:

▪ навчити дитину користуватися карточкою (pecs) - autism alert card

▪ використовувати комунікаційні підказки

▪ попросити шкільний персонал проводити заняття з іншими дітьми про пояснення природи аутизму та прийняття (autism awareness and acceptance)

▪ підказати вчителям як допомогти аутичній дитині під час неструктурованої діяльності (наприклад, на перерві) або зриву (сенсорна коробка, ресурсна кімната, тиша та спокій)

▪ шукати в інтернеті або офлайн аутизм-френдлі групи підтримки та комунікації.

 

🔻Навчання соціальним навичкам

🔹Основні стратегії:

▪ зменшення джерел соціального стресу та тригерів (якщо можливо)

▪ починайте з основного та продовжуйте навчання поетапно

▪ практикуйте нову соціальну навичку в різноманітних ситуаціях, в різних місцях та з різними людьми (зауважте, що аутичним дітям інколи може бути важко застосовувати нові навички в різних контекстах)

▪ поєднуйте нові навички з реальними ситуаціями (використовуйте приклади, називайте на імʼя знайомих осіб, з якими траплялась аналогічна ситуація)

▪ попросіть шкільний персонал, інших вихователів та опікунів, які проводять час з дитиною, описати які саме соціальні труднощі вони помічають під час взаємодії з вашою дитиною

▪ вибирайте правильний час для навчання соціальним навичкам (уникайте періоду стресу або хвороби, або момент коли дитина зайнята чимось іншим)

▪ вибирайте електронні застосунки для комунікації дитини (якщо це безпечно, наприклад шахи онлайн)

▪ працюйте в команді зі школою (попросіть їх дотримуватися тих же стратегій що й вдома для поліпшення комунікації та взаємодії)

 

🔻Взаємодія з навчальним закладом

🔹Поговоріть з закладом освіти про:

▪ buddy programme (друг у школі - дитина відповідальна за підтримку спілкування у класі) якщо це доречно!

▪ круг друзів (кілька дітей, які вдень вступають в контакт з вашою дитиною і відповідальні за сумісну діяльність)

▪ структуровані уроки соціальної взаємодії (що таке дружба, її переваги, які можуть бути спільні інтереси, як діяти разом під час небезпеки тощо)

▪ уроки по підтриманню стабільної самооцінки та самоусвідомлення

▪ уроки про зовнішню та приховану інвалідність

▪ серію лекцій або демонстрацію відео про аутизм для пояснення аутичної природи та прийняття аутизму однолітками.


💜 ЧАСТИНА 2.

Практичні ідеї для розвитку соціальних навичок

1. 🔻РОЗУМІННЯ ЕМОЦІЙ

▪ Більшість дітей з аутизмом розрізняють наступні емоції : щасливий, сумний, злий.

Вчить розрізняти спочатку ці базові емоції, поступово розширяючи, наприклад, до здивований, збентежений ітд.

▪ Аутичні діти найкраще сприймають конкретні поняття.

Працюючи з емоціями можна створити кольоровий список: червоним позначити негативні емоції, зеленим - більш позитивні, жовтим - нейтральні ітд.

Для більш старшої дитини вказаний перелік можна зробити з назвами емоцій.

▪ Можна робити з дитиною аплікації смайликів з різними емоціями, грати з ними, вигадувати діалоги, розфарбовувати, робити гірлянду тощо.

▪ Мультфільми є прекрасним ресурсом для роботи з виразами обличчя, так як на екрані вони перебільшені, ніж в житті. Подивіться разом серію або мультфільм, робіть паузи на цікавих моментах, обговорюйте міміку та емоції, спробуйте разом імітувати, запитайте дитину про що на її думку думає герой, враховуючи його вираз обличчя?

▪ Робіть селфі себе, членів родини та самої дитини з різними виразами обличчя та емоціями. Нехай вона знайде однаковий вираз у різних людей. Вказана вправа допоможе при генералізаціі. Можете надрукувати відповідні фотографії та грайте з ними як в мемо-лото.

 

2. 🔻ПРИЄДНАННЯ ДО ГРИ / РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

🔹Концепція гри

▪ Спочатку впевніться, що дитина розуміє, що таке гра. Також вона має розуміти, що часто в іграх є той, хто виграє та той, хто програє. Як не дивно, але більшість аутичних дітей не усвідомлює цього, поки ви їм не поясните вказаний концепт.

▪ Розвивайте спостережливість. Певний проміжок часу поспостерігайте разом зі своєю дитиною за іншими дітьми на дитячому майданчику, в клубі чи в гостях.

▪ Коли будуть опановані навички спостереження, навчіть дитину вибирати собі підходящих партнерів по грі, тих, які мають схожі інтереси.

Наприклад, якщо дитина захоплюється футболом, то виберіть дитину, яка грає в футбол, а не дитину, яка, скажімо, читає книгу чи надає перевагу компʼютерними іграми.

▪ Деякі аутичні діти апріорі вважають, що іншим цікаво те, про що вони самі хочуть розповісти. І часто це не відповідає реальності. Тому так важливо звузити коло дітей для спілкування по спільним інтересам.

🔹Ігрові сценарії та їх варіанти

▪ Попрацюйте над різними сценаріями: ініціатива гри, приєднання, відмова.

Обов’язково проговоріть про альтернативні результати: якщо хтось скаже «ні» та відмовиться грати. Дитина може в цій ситуації сказати «Не проблема, зможу пограти іншого разу!» або «Я краще пограю з (імя іншої дитини) або сам».

▪ Практикуйте вказані сценарії гри чи відмови вдома за допомогою соціальних історій.

▪ Треба також повідомити дитині, що це нормально проводити час самостійно, наодинці, займатися улюбленими речами.

🔹Візуальна допомога

▪ Не зайвим буде створення копінг-карточки для дитини зі словами, які потрібно використовувати при запрошенні до гри чи її закінченні.

Наприклад, «Давай пограємо разом»; «я хотів би … (робити це), а ти можеш … (робити іншу річ)»; «ну нічого, можливо пограємо іншим разом». Таку карточку можна тримати у кишені і використовувати як візуальну підказку під час стресової ситуації.

🔹Звернення за допомогою до дорослого

▪ Навчіть дитину у важкій ситуації (булінг або конфлікт) підійти до вчителя та попросити про допомогу, ніж зʼясовувати стосунки самостійно з іншою дитиною. Поясніть, що інколи конфлікти та непорозуміння можуть вплинути на відносини з цією дитиною в майбутньому.

▪ Також навчіть дитину словам «Стоп» та «Мені треба більше вільного простору» / «Мені треба побути одному», / «Мені треба вийти в ресурсну кімнату» або надайте відповідні картки.

Вказана стратегія застосовується для профілактики зриву або коли дитина не може усно розмовляти під час мелтдауну.

 

🔻 3. ТЕОРІЯ РОЗУМУ (theory of mind)

▪ Дітям з аутизмом буває складно зрозуміти що саме відчувають інші люди, а також передбачити їх переконання, інтереси та факт того, що у кожної особистості є свій власний досвід, відмінний від аутичного. Тому деякі з аутичних дітей можуть мати конфлікти або поводити себе у «неприйнятній» манері. Так багато людей з аутизмом можуть мати непорозуміння з іншими, через те, що їх думки на одну й ту ж саме річ відрізняються.

▪ Можливо вам складно буде навчити свою дитину розуміти та поділяти думки інших - але основним завданням є навчити їх помічати, що є альтернативне судження та приймати цей факт.

▪ Для цієї навички підійде наступна вправа: візьміть фотографію брата чи сестри або іншого члена родини та запитайте свою дитину чим ви всі відрізняєтеся. Починати можна з фізичних відмінностей, поступово обговорюючи більш абстрактні відмінності - характер, реакції, уподобання, інтереси, негативні риси.

▪ Обговорюйте з дитиною щоденні ситуації щоб пояснити, який вибір роблять люди: вибір одягу, їжі, фільму або тв програми.

 

🔻4. РОЗМОВНІ НАВИЧКИ

▪ Спілкування це завжди непередбачуваний процес, який часто потребує негайної відповіді. Тому так багато аутичних людей уникають будь-які розмови зі своїми однолітками, а натомість надають перевагу спілкуванню з дорослими чи навпаки зі значно меншими дітьми.

🔹Для допомоги РОЗВИТКУ РОЗМОВНИХ НАВИЧОК ви можете:

▪ використовувати якийсь предмет («розмовна паличка»), який тримає в руці особа, що розмовляє; як тільки вона закінчує думку, то вона передає паличку аутичній дитині і тоді наступає її черга розмовляти; як альтернативу можна використовувати таймер чи інший предмет;

▪ настільні ігри допомагають навчитися концепції переходу ходу або дотримання своєї черги під час гри за допомогою кубику або лічильника. Ці методи є візуальними та підходять для дитини з аутизмом;

▪ використовуйте схематичні малюнки людей та візуальні хмаринки, що символізують розмову по черзі (дитина має навчитися спочтаку спостерігати, розуміти, а після повідомити про що йде мова під час розмови та про що інша людина думає або хоче повідомити)

▪ грайте в «Історію, яка ніколи не закінчується»: наприклад, одна людина каже слово «одного», а інша додає - «дня» і ви продовжуєте складати історію разом, додаючи по одному слову по черзі.

Це потребує уваги та концентрації над фразою щоб вона звучала вірно та логічно. Такі історії можна закінчувати якимось смішним словом або жартом. Але їх метою є розвиток навички слухання та будування логічних речень.

 

🔻5. ПОМИЛКИ, ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙ З ПРОГРАШЕМ АБО КОНФЛІКТІВ

▪ Що стосується помилок, то діти з аутизмом скоріше втечуть ніж попросять про допомогу. Або навпаки неймовірно засмутяться і як правило не зроблять «роботу над помилками».

В такому випадку ви можете:

▪ звернути увагу на те, що ви теж робите помилки («О!я розбила вазу!»)- для того, щоб вони зрозуміли, що інші теж роблять помилки і це можна виправити;

▪ допомогти їм ідентифікувати свої емоції: пояснити їм про певні почуття, з якими вони не знайомі (сором, вина) і спрямувати їх до розміреної діяльності або заспокоїти іншим чином;

▪ дати їм карточку зі словом «Допомога» або «Мені потрібен час», якщо в цей момент їм важко про це говорити.

▪ наводити приклади помилок та виграшів у відомих людей або їх кумирів (спорт, зірки, відомі люди, авторитети)

▪ вирішувати конфліктні ситуації базуючись на фактах: зазвичай емоційний контекст інколи не працює з аутичними дітьми. Говоріть з ними про конкретні факти (що сталось, що було до або після інциденту), коли ви підводите підсумок неприємної ситуації.

▪ проговоріть разом які аргументи можна було використати у конфлікту, зверніть увагу на подвійне значення або невірну інтерпретацію, яку могла застосувати ваша дитина.

▪ намалюйте конфлікт як комікс : якщо це було 2 дітей, то намалюйте їх думки, почуття, дії та слова, які звучали. Інколи така візуалізація допомогає зрозуміти суть конфлікту та знайти вихід.

▪ підтримуйте дитячу самооцінку, зверніть увагу на її сильні сторони, переваги, успіхи

▪ якщо можливо передбачайте різноманітні ситуації, які можуть призвести до помилок, аби зменшити їх негативний вплив

▪ перед початком гри або певної діяльності проговоріть можливі сценарії (програш, вихід одного з учасників, непередбачувана подія)

▪ попередьте, що у вказаній грі можна програти, але зробити це гідно; що основне - це не вигравати, а брати участь і добре провести час. Вони інколи можуть здивуватися, що хтось інший може програти.

 

©️ переклала та адаптувала Надія Есманова (Сторінка про аутизм, інклюзію, психологію).


 ▪︎ДЖЕРЕЛА СТРЕСУ ПРИ АУТИЗМІ▪︎

Дитина з РАС … розгублена / перевантажена / розчарована / налякана/ тривожна?

Розбираємося з можливими причинами!

✔️1. «Я не розумію!» (когнітивний дефіцит)

➢ Затримка обробки інформації

➢ Труднощі одночасної обробки великого обсягу інформації

➢ Фокусування на деталях без врахування загальної картини

➢ Ригідне, негнучке мислення

➢ Проблеми обробки швидких змін та настання відповідних реакцій

➢ Труднощі планування, організації та слідування плану дій

➢ Труднощі розуміння, що саме потрібно або вимагається

➢ Необхідність обробки значно більшого обсягу інформації у значно стислі терміни

➢ Потреба у простих, конкретних, візуальних інструкціях.


✔️2. Сенсорне перевантаження:

➢ Занадто яскраво, занадто голосно, занадто інтенсивно, занадто багато!

➢ Труднощі з інтеграцією вхідної сенсорної інформації;

➢ Пере- або недо-збудження

➢ Фізичні навантаження – непомірно надмірні та важкі для виконання чи завершення.


🔹Примітка: Сенсорна інтеграція - це здатність сприймати інформацію, що надходить від усіх наших органів чуттів (зору, слуху, дотику, нюху, рухової чутливості), виокремлювати найбільш значущу інформацію, аналізувати її і виробляти відповідну реакцію


✔️3. Очікування соціальної ефективності

➢ Сильна соціальна тривожність

➢ Труднощі з розпізнаванням та тлумаченням соціальних сигналів

➢ Дефіцити у розумінні намірів та очікувань інших

➢ Значні труднощі по підтриманню та відновленню взаємодії

➢ Що очікується?

➢ Про що він / вона/ вони говорять?

➢ Що все це означає?

➢ Що мені слід сказати?

➢ Як я маю діяти?

➢ Я не хочу виділятися!

➢ Надто швидка взаємодія

➢ Часто нерозуміння як поведінка сприймається іншими.


✔️4. Поганий емоційний контроль

➢ Низькій поріг толерантності до розчарування

➢ Поганий самоконтроль

➢ Часто тривожність, швидка засмученість, неорганізованість

➢ Непередбачувані емоційні спалахи

➢ Труднощі ідентифікації, тлумачення та регулювання емоцій


✔️5. Комунікація

➢ Труднощі обробки усного мовлення

➢ Проблеми розпізнавання сигналів невербальної комунікації

➢ Дуже буквальне сприйняття

➢ Неможливість «читати між рядків»

➢ Труднощі з формулюванням усної відповіді

➢ Проблеми з повідомленням про почуття, потреби та бажання

➢ Погіршення вербальних навичок у період фрустрації


✔️6. Структурований розпорядок дня

➢ Домашні справи та вимоги значного великі та занадто швидкі

➢ Переходи / зміни – достатньо важкі та непомірні

➢ Труднощі розуміння правил, ролей та очікувань

➢ Потреба у чіткій, звичній та передбачуваній структурі дня

➢ Уникнення новизни та будь-яких змін

➢ Труднощі з усвідомленням плину часу та режимом (графіками)

➢ Стрес внаслідок неструктурованого часу


З книги Bill Nason

©️ переклала та адаптувала Надія Есманова (Сторінка про аутизм, інклюзію, психологію).


▪︎АУТИЗМ ТА АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА▪︎

Почався новий навчальний рік і я зустрічаю в постах багато запитань від батьків дітей з аутизмом, що їх дитина проявляє ознаки агресивної поведінки в класі або в школі. Отже, розглянемо основні причини та стратегії допомоги дітям з РАС при виникненні епізодів агресії.

Приблизно одна дитина з аутизмом з чотирьох демонструє агресивну поведінку, яка може варіюватися від ламання меблів та предметів навкруги до самоушкодження або агресії в бік інших людей.

 

🔷 Агресивна поведінка може мати наступні ФОРМИ:

▪ Мелтдаун з плачем та криками

▪ Намагання втекти від ситуації, що потенційно може створити небезпеку для дитини

▪ Прояви агресивних дій в бік інших осіб (кусання, биття, завдання ударів руками або ногами, штовхання, дряпання)

▪ Надмірна емоційна реакція на ситуацію

▪ Людина не може самостійно заспокоїтися та не реагує на слова розради від інших

▪ Самоушкодження (наприклад, биття себе по голові, биття головою об предмети/меблі, висмикування волосся)

▪ Посилення самостимулюючої поведінки (хлопки долонями та руками).

 

🔶 ЦИКЛ ГНІВУ

Злість у осіб з аутизмом може проявлятися через так званий «цикл гніву»

▪ Хаотична стадія (поява перших симптомів гніву, розкачування тіла, безперервне ходіння, закривання вух долонями, людина раптом стає напруженою, може словесно ображати інших)

▪ Стадія гніву (сплеск гніву, фізична агресія, дії)

▪ Стадія відновлення (уникання, фізичне безсилля, виснаженість, розкаяння, наявність суперечливих почуттів, в деяких випадках відсутність спогадів про сам епізод гніву).

 

🔷 АУТИСТИЧНИЙ ГНІВ ТА ТАНТРУМ (ІСТЕРИКА)

Слід відрізняти аутистичний гнів від істерики, хоч інколи вони і можуть бути схожими.

Зміна настрою часто відбувається у всіх дітей, метою якої є скоріше маніпуляція або отримання бажаного.

Зазвичай аутистичний мелтдаун та гнівний епізод не має конкретної мети. Це знак того, що дитина в цей момент не здатна справлятися з вимогами ситуації внаслідок сенсорних причин або непередбачуваних змін.

 

🔶 Перелік деяких ПРИЧИН, що можуть викликати злість та гнів у аутичної особи:

▪ сенсорне перевантаження (фізичний дискомфорт від сенсорних подразників)

▪ зміни в розпорядку дня або в усталеній діяльності (дистрес перед обличчям нової ситуації, вихід з зони комфорту, відчуття безпомічності та збентеження, підвищена тривожність через зміни навколишнього середовища).

▪ одночасна багатозадачність (реакція на прохання виконати декілька задач одночасно, неможливість розставити пріоритети або коли вони надаються під час виконання іншого завдання / діяльності)

▪ поведінка інших осіб (образи з боку інших, насмішки, негативні коментарі, ігнорування)

▪ непереносимість недосконалості інших (швидкий темп мовлення, розмова високим голосом, прямий зоровий погляд)

▪ стрес та тривожність (зміни рутини, нерозуміння однолітків, труднощі комунікації, депресивні епізоди, уникання)

▪ гнівні думки (повторюване мислення, залипання на негативних думках щодо неприємних ситуацій та почуттів, що викликають злість)

▪ труднощі з контролем імпульсів (неможливість стримувати імпульси агресивної поведінки, негайне вивільнення почуттів, критичний рівень фрустрації)

▪ медичні проблеми (метаболічні проблеми, болі у шлунку, низький рівень глюкози, алергічні реакції, головний біль, вушні інфекції, поганий сон, діабет, судомні напади).

 

🔷 ПЛАН ДІЙ ПО РОБОТІ З АГРЕСІЄЮ

1. ▪️ Ідентифікувати тригери (спостереження за поведінкою дитини: зазвичай це зміни в розпорядку дня, сенсорне перевантаження, засмучення від спілкування, труднощі з соціальною взаємодією)

2. ▪️Розробити копінг-стратегію (робота з рутиною та змінами, релаксаційні техніки, надання часу на відновлення у тихому затишному місці)

3. ▪️Навчати навичкам емоційного регулювання (візуальні підказки для ідентифікації своїх почуттів, техніки заспокоєння, рахунок, дихання тощо)

4. ▪️Звернутися за професійною допомогою (сумісна робота батьків та фахівців над планом допомоги під час криз та спалахів гніву).

 

🔹Перш за все слід визначитися зі стратегією:

1. Провести аналіз: чому це сталося?

2. Розробити план поведінкового втручання:

▪ Профілактика подібної поведінки;

▪ Стратегії щодо припинення небажаної поведінки.

3. 🔻Всі оточуючі люди (родина, батьки, вихователі, вчителі) мають навчитися цьому плану та стратегіям та дотримуватись його.

 

🟢 ЩО ТРЕБА РОБИТИ:

☑ залишайтеся спокійними!

☑ впевніться, що дитина в безпеці

☑ приберіть небезпечні предмети

☑ зменшуйте стимулюючі подразники (шум, світло)

☑ зрозумійте емоції людини з аутизмом

☑ відведіть її в надійне та тихе місце

☑ використовуйте сенсорні предмети для зменшення стресу

 

❌ Що НЕ треба РОБИТИ:

▪ не намагайтеся заспокоїти

▪ не питайте ні про що

▪ не засуджуйте

▪ не сваріть

▪ не намагайтеся виховувати або соромити в цей момент

▪ не нервуйтеся самі.

 

✅ ІНШІ ВИДИ ДОПОМОГИ:

▪ Використання медикаментозної підтримки на підставі призначень та визначення дози лікарем-психіатром, педіатром, ін.

▪ Використовуйте правильну комунікацію (короткі та чіткі речення)

▪ Використовуйте соціальні історії для надання варіантів альтернативної поведінки замість кусання, ударів, фізичної агресії

▪ Використовуйте заохочення у випадку позитивної реакції (слова, увага, улюблені види діяльності, іграшка, жетони, ін.)

▪ Перенаправлення поведінки (переключення на безпечні дії, якщо доречно)

▪ Тренінги по підготовці до змін (перед зустріччю нових людей чи відвідуванням нових місць)

▪ Надання сенсорних видів розгрузки (батут стрибки, напівтемне приміщення, сенсорна ковдра/жилет)

▪ Дихальні вправи (релаксація)


‼️ ВАЖЛИВО:

▪ Розлад аутистичного спектра характеризується дуже високою чутливістю до подразників, які для типової нервової системи являються цілком прийнятними.

▪ Для людей же в спектрі високий рівень тривожності та стресу, на додачу до сенсорних труднощів може пришвидшувати досягнення критичної точки, ніж у нейротипових людей. Що проявляється через зриви у вигляді агресивної поведінки у відповідь на подразники навколишнього середовища.


©️ переклала, адаптувала, склала соц історію Надія Есманова (Сторінка про аутизм, інклюзію, психологію).

Немає коментарів:

Дописати коментар