"Казка про чотирьох лицарів"

Казка про чотирьох лицарів, яких звали дуже дивно –

Меланхолік, Холерик, Сангвінік і Флегматик.

У давні часи жили в одному королівстві чотири лицарі. Звали їх Холерик, Сангвінік, Флегматик і Меланхолік. Всі вони носили обладунки, їздили на прекрасних конях, але вони були дуже різні. Холерик ні хвилини не міг посидіти спокійно. Він носився на коні цілий день, голосно кричав, розганяв всіх розбійників в окрузі. І якщо тільки чув, що десь поблизу завівся якийсь дракон, одразу мчав туди, щоб битися з ним. Він не заспокоювався до тих пір, поки не влаштовував бурхливийта веселий бій, який зазвичай закінчувався ганебною втечею дракона.

Сангвінік теж усе робив швидко і весело. Якщо він вирішував побудувати собі новий замок, працював старанно й наполегливо. Він не проти був і посміятися, і пополювати з друзями. І хоча битися не любив, але якщо вже задирака Холерик викликав його на поєдинок, то міг і постояти за себе. Сангвінік також любив поганяти драконів. Але коли не вдавалося впоратися з драконом відразу, йому це ставало вже нецікавим. Він згадував, що ще хотів впіймати жар-птицю, кидав дракона і їхав на пошуки.

Лицар Флегматик, навпроти, усе робив повільно і неквапливо. Будуючи свій замок, він тижнями думав, як зводити башту або де робити ворота. Захоплений своєю роботою, він навіть не помічав драконів, гуляли прямо біля його стін замку. А якщо нарешті виявляв їх, то поки він діловито готувався до сутички, дракони встигали без особливого поспіху сховатися.

Меланхолік був серед них самий тихий і сумний. Він завжди боявся, і якщо розбійники оточували його замок, кричали і насміхалися над ним, то він зразу починав плакати. Він лякався криків пролітали драконів і любив сидіти на лавочці в тиші свого парку. А при будівництві замку слухняно слідував радам інших лицарів.

У короля, якому служили чотири лицаря, була прекрасна дочка. Сталося так, що всі четверо полюбили її. Зібралися, порадилися і вирішили відправитися всі разом просити руки принцеси. Нехай, мовляв, вона сама вибере найбільш гідного.

Прибули вони до королівського замку і побачили, що страшний велетень-людожер з величезною дубиною стоїть біля воріт і нікого не пускає до принцеси.

Холерик, не роздумуючи, кинувся у бій з велетнем. Той змахнув кийком, і Холерик вилетів з сідла і стрімголов покотився по землі. Невдалий лицар відразу ж схопився і, розмахуючи уламком меча, став кричати, що велетень поступає нечесно, що у нього дрючок, а не меч і взагалі вони в різних вагових категоріях.

Побачивши це, Меланхолік схлипнув, пробурмотів: «От завжди так! Ну чому я такий невезучий?» — повернув коня і пішов геть.

Флегматик почухав потилицю, подумав і вирішив: «Нічого з цим велетнем не зробиш. Ну да ладно. Приїду-ка я завтра. Може, йому набридне тут сидіти. А ні, то я можу й почекати, поки він піде».

А Сангвінік відразу зметикував, що йому з велетнем не впоратися, він лісом об'їхав замок, закинув мотузку на стіну з іншого боку і, наспівуючи пісеньку, поліз на вежу до принцеси.

Але до нещастя, мотузка обірвалася, і Сангвінік упав у кущі. Погладжуючи забиті коліна, він усміхнувся і вирішив побудувати повітряна куля і на ньому перелетіти через високі мури королівського замку.

Принцеса з своєї вежі бачила, як вчинив кожен з її шанувальників. Всі четверо розчарували її: адже Холерик хоча і був сміливцем, але тільки кричав, а не шукав виходу із ситуації; Флегматик, мабуть, не дуже-то поспішав потрапити до своєї коханої; Сангвінік хитрував і не бажав вступати в бій зі страшним велетнем-людожером; Меланхолік — той взагалі злякався і зневірився.

Минуло кілька днів, і знову всі четверо лицарів з'явилися біля воріт замку. Холерик прийшов першим на чолі великого збройного загону — за цей час він обскакав все королівство і зібрав найсильніших лицарів на битву з велетнем. Побачивши, який оборот взяло справу, велетень кинув палицю і втік. І принцеса захопилася невгамовністю Холерика.Тут вона побачила, що до замку летить повітряна куля, в кошику якого сидить усміхнений Сангвінік. Принцеса була в захваті від його винахідливості. В ту ж мить у вікно вежі азартно застрибнув поштовий голуб. До його шийці бантом було прив'язане послання. Виявилося, що це любовна балада, яку склав Меланхолік. Принцеса була зворушена щирістю віршів.Раптом на булижник дороги загуркотіли важкі вози. Це неквапливий Флегматик віз щедрі подарунки прекрасній принцесі, і він теж сподобався дівчині своєю стриманістю і діловитістю.

Четверо лицарів постали перед королем і його дочкою, щоб просити руки принцеси.

— Спочатку я розчарувалася в вас, — сказала прекрасна принцеса. — А тепер я захоплююся вами. В темпераменті кожного з вас виявилися чудові риси. Але я вибираю...

- А як ви думаєте, кого вибрала принцеса? (Групи працюють і аргументують)

Діти, а на вашу думку  хто ж був кращим?

- Головне, що треба зрозуміти: хороших чи поганих типів темпераменту немає, як немає тільки хороших людей і тільки поганих. В кожній людині є всього потроху і від Сангвініка, і від Холерика, і від Флегматика, і від Меланхоліка. Ну, можливо, чогось виявляється і побільше. Переробити тип темпераменту майже неможливо. Але кожен по-своєму гарний.

Поради для розвитку дитячої самостійності

Якщо ви хочете виховати впевнену в собі дитину, здатну самостійно приймати рішення, вам необхідно дати їй свободу для цього. Ключем до виховання самостійної дитини є дотримання балансу. Вам слід бути терплячими, але не надто поблажливими до дитини. Проблема полягає в тому, що деякі батьки намагаються контролювати кожен дитячий крок. Цього робити не варто, тому що так ви позбавляєте дитину здатності робити вибір. Якщо ви зробите дитину залежною від вас, у майбутньому вона може затаїти образу й почати бунтувати.

Як же досягти необхідного балансу й виховати дитину незалежною? Розгляньмо декілька порад із цього приводу.

1. Створіть розпорядок

Діти потребують балансу між розпорядком і свободою – це сприяє розвитку в них самостійності. Чим більше ви дозволяєте дитині самотужки клопотатися про неї саму, тим більш незалежною вона стане.

- запропонуйте дитині складати її одяг у корзину для прання й самостійно одягатися вранці;

- дозвольте їй самій обирати собі страву на сніданок і самостійно накладати собі їжу в тарілку;

- залишайте столові прибори та одяг дитини на нижчому рівні, щоб вони завжди були доступні для неї.

2. Розвивайте в дитини навички вирішення проблем

Якщо дитина має якісь проблеми – не намагайтеся вирішувати їх за неї, дозвольте їй знайти вихід із ситуації самостійно.

- конфлікти з братами й сестрами – одна з найпоширеніших проблем у дитячому віці;

- не втручайтеся: дозвольте дитині самотужки знайти рішення проблеми;

- гра за ролями – один із найбільш ефективних способів розвинути навички розв’язання конфліктів.

3. Невдача – це ще не кінець

Невдачі не страшні. Необхідно дати дитині змогу робити помилки, як би це не здавалося складним для вас. Вона матиме зі своїх помилок важливі життєві уроки.

- наприклад, дитина може несерйозно ставитися до виконання домашніх завдань і стикнутися з наслідками в школі;

- така ситуація – це просто частина навчального процесу, що нагадує дитині про необхідність виконання домашнього завдання наступного разу;

- не сваріть дитину, якщо вона розлила молоко, наливаючи його в склянку. Допоможіть їй витерти розлите молоко й скажіть, щоб наступного разу вона була обережнішою.

4. Виявляйте співчуття

Ваша дитина повинна знати, що ви піклуєтеся про неї, але хочете, щоб вона навчилася сама вирішувати свої проблеми.

- дайте їй зрозуміти, що ви завжди будете поряд, що б не трапилося;

- дайте їй зрозуміти, що ви хочете, щоб вона самостійно вирішувала конфлікти, а не шукала допомогу ззовні;

- заохочуйте її самостійність, але не допускайте, щоб це завдавало їй болю.

5. Дозвольте дитині виявляти наполегливість

Давайте дитині змогу відстоювати її права. Ось що можна зробити для цього:

- коли ви йдете з дитиною в ресторан, дозвольте їй самій замовляти їжу;

- заохочуйте дитину вирішувати, що вдягнути перед виходом на вулицю;

- запитуйте її, яку страву вона хотіла б на вечерю;

- дозвольте їй самій визначити час для того, щоб вивчити уроки.

6. Пропонуйте дитині розумний вибір

Щоб навчити дитину мислити самостійно, давайте їй розумний вибір.

- дозвольте їй обрати, яку з кількох страв вона хоче на вечерю;

- дайте їй змогу вирішити, що вона хоче зробити спочатку: виконати домашні обов'язки чи вивчити уроки;

- установіть для неї обмеження. Дитина повинна знати межі дозволеного й очікування батьків від неї.

7. Пропонуйте ідеї, але не втручайтеся

Якщо ви бачите, що дитина пробує знайти рішення проблеми, не намагайтеся відразу ж їй допомогти. Натомість можна зробити таке:

- пропонуйте дитині ідеї, як вирішити проблему, але не втручайтеся, щоб вирішити проблему за неї;

- дозвольте дитині самій знайти вихід із ситуації;

- ви можете бути приємно здивовані, побачивши, як дитина придумала оригінальне рішення.

8. Дозвольте дитині брати на себе відповідальність

Якщо ви збираєтеся в подорож, дозвольте дитині самій зібрати її речі. Перші кілька разів ви можете показати їй, як це робити правильно.

- дозвольте дитині взяти участь у плануванні поїздки, щоб вона почувалася самостійною;

- запропонуйте їй самій нести свої речі дорогою на вокзал.

Вам може здаватися, що дитина занадто повільно розвиває самостійність. Однак важливо, щоб ви керували дитиною на кожному етапі її розвитку. Зробіть усе для того, щоб вона виросла успішною дорослою людиною.

“Я НЕ ВМІЮ” АБО ЯК РОЗВИНУТИ МОТИВАЦІЮ

Кожен новий навик сприяє сепарації дитини від батьків. Спочатку така самостійність в радість, але нові досягнення швидко перетворюються на буденні обов’язки. Зрозуміло, що багатьом дітям хочеться знову стати маленькими, сховатися за безліччю “я не вмію”. І єдине, що тут можна зробити – це постійно нагадувати, заспокоювати, переконувати, що батьківська любов і турбота нікуди не подінуться.

Способи допомогти :

✅1. “Давай подумаємо, де цьому можна навчитися?”

В Інтернеті подивитися, запитати у когось, в бібліотеку за книжкою сходити.

✅2. “Хочеш розповім, як я цьому навчилася?”

Дитина часто відчуває себе такою незграбною серед всемогутніх дорослих і було б добре їй показати, що не завжди так було і не завжди так буде.

✅3. “Можливо є спосіб обійтися тим, що вмієш?”

Не виходить намалювати баранчика – малюй баранчика в коробці. Це дасть впевненість у своїх силах і коли-небудь баранчик визирне з коробки.

✅4. “Спробуємо це зробити разом?”

Часто за словами про невміння стоїть небажання дитини залишатися наодинці з важкою або нудною справою.

✅5. “Давай я покажу тобі хитрий спосіб”.

Зрозуміло, що дитині хочеться не вчитися чомусь, а вже вміти це робити. І іноді є спосіб навчитися швидко.

✅6. “Хочеш навчитися або хочеш, щоб хтось зробив замість тебе?”

Швидше за все дитина вибере другий варіант, але рано чи пізно дійде справа і до першого.

✅7. “Давай розберемо цю велику справу на маленькі і з’ясуємо, з якими моментами ти зможеш впоратися, а з якими потрібно тобі допомогти.”

✅8. “Нічого страшного, проте у тебе добре виходить … (напишіть разом список успіхів)”.

І справді, якщо подумати – яку колосальну кількість найскладніших навичок дитина може освоїти із допомою і підтримкою.

78 ЗАНЯТЬ ДЛЯ ЗНЯТТЯ ТРИВОГИ

Автор - Світлана Ройз: 

"Ці завдання я вигадувала кілька років тому, коли важливо було, хоч трохи, зняти тривогу дорослих від чергової «вірусної інформації».  Всі завдання прості та веселі, повертають відчуття «контакту з собою».  Можна вибирати будь-яке і виконувати - хоч по одному в день.  Їх там 78. Заряджені на зміцнення імунітету".

1. Визирнути в вікно.  Знайти 5 ознак весни.

2. Підійти до дзеркала.  Сказати - "О! Так це ж ...." (назвати своє ім'я)

3. Протягом дня закрити очі - розрізнити 4 різних звуки.

4. Обійняти (дитину, чоловіка / дружину, кота, співробітника))

5. Згадати про 5 людей, про яких навіть згадувати приємно.

6. Одному з цих людей сказати про це.

7. Згадати 5 причин, чому ви вибрали саме цю роботу.

8. Написати життєстверджуючий лист для сусідів.  Прикріпити в ліфті.

9. Повільно випити чай / каву / какао.

10. Йти пішки (по сходах, по вулиці), вимовляючи на кожен крок - щастя, щастя, щастя (радість ...).

11. 2 години не заходити в фб.

12. Прочитати одну главу з книги.

13. Зробити 10 присідань (10 віджимань).

14. Намалювати ручкою на зап'ясті маленького синього котика.

15. Додати в їжу спецій (або згадати-знайти найприємніший аромат за день).

16. Запропонувати комусь зробити чай або каву.

17. Прибрати в квартирі.

18. Згадати те, що давно відкладав - почати робити.

19. Знайти фільм для вечірнього перегляду.

20. Згадати про 5 речей, яким вдячні в житті.

21. Чайною ложкою відбити по чашці ритм улюбленої пісні.

22. Покласти руку на грудну клітку, прислухатися до серця - на кожен стукіт сказати - ЛЮБ-ЛЮ.

23. Посміхнутися перехожому.

24. З'їсти щось з насиченим смаком.

25. Ідеально - танцювати 3-5 хвилин із заплющеними очима.  Вказівним і середнім пальцем (як ногами) зобразити танець.

26. Знайти 5 червоних об'єктів на вулиці (машини, парасолі, капелюшки).

27. Покласти книгу на голову - утримати її на голові протягом 3 хвилин.

28. Щогодини робити перерви в роботі на 2-3 хвилини - дихати повітрям у вікна.

29. Вигадати для себе яскраву деталь одягу (яка не обов'язково є в полі зору оточуючих).

30. Мружитися, дивлячись на сонце.

31. Непомітно мявкнути.

32. Купити собі кишеньковий дитячий калейдоскоп і носити з собою в сумці.

33. Подбати про те, щоб виспатися.

34. Подивитися на небо.  На що схожа хмара?

35. Подумати, чому б хотілося б присвятити цей день (якість, емоція ...) і часто промовляти про себе це слово і звертати увагу на цю якість (доброта, натхнення, радість, здоров'я, любов .....).

36. Намалювати котика, не відриваючи ручки від паперу - однією лінією.

37. Посміятися голосно, як Дід Мороз - "хо-хо-хо!"

38. Знайти 5 предметів на букву В.

39. Згадати будь-який віршик з дитинства.

40. Позіхнути, широко відкриваючи рот, "як крокодил".

41. Сидячи у ванній або при митті рук - Зробити фонтанчик з води.

42. Написати кілька слів на папері, зробити з неї літачок і кинути співробітникові на стіл (або дитині).

43. Закрити очі.  Поставити на аркуші паперу врозкид, в різних частинах аркуша - 20 жирних крапок.  Відкрити очі.  З'єднати точки лініями.  Придумати, на що схожа фігура).

44. Постояти декілька хвилин босоніж, уявляючи, що ви стоїте на траві.

45. Поплескати самого себе по плечу зі словами: "ай молодець!"

46. ​​Йдучи по вулиці, змахнути широко руками, як крилами.

47. Доторкнутися до чогось зеленого.

48. "Написати" очима в повітрі своє ім'я.

49. Пити, голосно присьорбуючи (при цьому, кажучи про себе "тост" - за здоров'я, за радість, за весну, за Любов .....).

50. Сказати кому-небудь щиро - Дякую.

51. Пустити сонячного зайчика (за допомогою дзеркальця, годинника або скла мобільного телефону).

52. Поаплодувати комусь або собі при будь-якому успіху або знахідці.

53. Зробити собі ввечері масаж ніг.

54. Взяти трохи їжі з тарілки рукою, облизати пальці.

55. Перебігти дорогу чорній кішці (можна уявній).

56. "процокати" зубами ритм куплета пісні.

57. Написати собі записку на кілька днів наперед.

58. Застібати-розстібати гудзики, блискавки не провідною рукою (якщо правша - лівою. Якщо лівша - правою).

59. Зробити вдих - промовляючи про себе - я вдихаю силу (життя, здоров'я, радість).

60. Прочитати біографію відомої людини.

61. Привітатся з незнайомим перехожим.

62. Позбутися 5 непотрібних речей.

63. Побути 2 хвилини в тиші.

64. Зім'яти папір і закинути в кошик для сміття з яким-небудь гучним переможним вигуком.

65. По-чаклунські підсміюватися, кидаючи в суп овочі (в воду - макарони, пельмені, чай в заварник ...).

66. Взяти трубочку для коктейлів - поставити в склянку з рідиною.  Дути в трубочку, пускаючи бульбашки ( "роблячи бульбашки").

67. Запитати у близької людини - про що вона мріє.  (Якщо поруч нікого немає: Записати лівою рукою - для правшів - свою мрію).

68. Який аромат сьогоднішнього дня?  (Аромат дощу, радості, надії, шкідливості дітей, тепла ...).

69. Купити маленьку коробку (мішечок) воскової крейди, раз в день малювати щось кольорове.

70. Понюхати мило перед миттям рук.

71. Збити руками подушку, уявляючи, що як в оповіді про Метелицю, збиваєте перину (в казковому зимовому світі в цей час йде сніг).

72. Сформулювати питання - відкрити книгу на будь-якій випадковій сторінці - прочитати "відповідь".

73. Порахувати, скільки кроків до (дерева, зупинки, кафе, офісу ....

74. Сказати комусь (або собі) щиро "я тебе люблю, як ... (100000000 зірок, як до місяця і назад .....)".

75. Перед сном побачити на вечірньому - нічному небі зірку.

76. Поставити собі питання: за що сьогодні я був/ла вдячний/а собі.  Як про себе подбав/ла.

77. Сховатися під ковдрою з головою, сказавши - чік-чірік я в будиночку.

78. І найскладніше завдання.  Не грати - кожну хвилину Жити!

Онлайн платформа для розвитку, навчання та корисного відпочинку дитини

Національний інформаційно-розважальний дитячий портал. 

Все для розвитку, навчання та відпочинку дитини.

 https://pustunchik.ua/ua

 

СЕЛФІМАНІЯ

Усе актуальнішим стає брендинг власного «Я», і підлітки створюють акаунти для того, щоб вести власний блог та розповідати всім про своє життя. І начебто немає в цьому проблеми, окрім однієї — це може переходити в патологічні форми поведінки. Усім вже давно відомо про інтернет-залежність, а от селфі-залежність як одну з форм — мало хто обговорює. Захоплення фото — це добре, але воно має відображати важливі моменти життя людини, а не все, що вона робить. 

З ІСТОРІЇ ПЕРШИХ У СВІТІ СЕЛФІ

Незважаючи на те, що слово «селфі», яке означає знімок самого себе, увійшло в масовий обіг лише кілька років тому, подібні фотографії були й раніше. Уважають, що перший такий кадр було зроблено аж 1839 року. Автором першого в історії людства «селфі» вважають одного з піонерів
фотографії - американця Роберта Корнеліуса. Він сфотографував самого себе вдома у Філадельфії.

Селфі (англ. «Selfie» від «self» — сам, себе, також вживають назви себяшка, самостріл) - різновид автопортрета, що полягає у фіксації самого себе на фотокамеру, подеколи за допомогою дзеркала, шнура або таймера. Термін набув поширення наприкінці 2000-х — початку 2010-х років завдяки розвитку вбудованих функцій фотоапарата мобільних пристроїв. Оскільки селфі найчастіше виконують із відстані витягнутої руки, що тримає апарат, зображення на фото має характерний вигляд.

Різновиди селфі:
● Фото в ліфті.
● Губи «качечкою», «бантиком».
● «Груф» — це групове фото.
● Фітнес-селфі.
● Релфі - самознімок зі своєю другою половинкою.
●Фото в туалеті.
● Белфі - автопортрет із випинанням сідниць.
● Фелфі - автопортрети за участю тварин.
● Фото ніг.
● Автопортрет у ванній.
●Екстрім-селфі - роблять у момент небезпеки й ризику для життя людини.

СЕЛФІ ЯК КОМПЛЕКС ЗАНИЖЕНОЇ САМООЦІНКИ

Активно фотографувати самих себе - це не лише приємно, але й маніакально. Селфіманія - один із видів неврозу нав’язливих станів (обсесивно-компульсивних розладів), коли людині знову й знову потрібно підтвердження: «А я хороший! Адже правда хороший? Ну, скажіть, що правда!». На думку психологів, розміщувати вдалі «самостріли» в соцмережах (тобто фактично показувати їх усьому світу) - яскравий симптом відразу двох комплексів: по-перше, заниженої самооцінки, по-друге, гострого браку живого спілкування. Кожен «лайк», який з’являється під виставленим фото, автори селфі сприймають як похвалу й успіх у суспільстві. Згодом ця похвала стає життєвою потребою: не отримавши чергову «дозу» лайків, «самострільщик» відчуває своєрідну психологічну ломку - сумує, сердиться, не знаходить собі місця, загалом перебуває в стресовому стані.

Три види селфі-розладів:
• межовий селфі - фотографування себе двічі-тричі на день без особливого бажання виставити знімки в соціальні мережі;
• гострий селфі - фотографування себе мінімум тричі на день і розміщення фото в соцмережах;
• хронічний селфі - фотографування в будь-який зручний момент з активним подальшим розміщенням знімків у соціальних мережах.

Межовий селфі - це крайній варіант норми, за якого вже варто замислитися: що тебе не влаштовує у власному житті, що турбує? А ось якщо захворювання переходить у гостру або хронічну форму, переборювати власні лінощі - уже обов’язково. Ця проблема виникла в сучасному світі через зниження цінності міжособистісних взаємин. Люди все більше опікуються кар’єрою, бізнесом, прибутками й накопиченням грошей, вони все менше уваги приділяють особистому спілкуванню, дружбі й коханню. Багато хто сьогодні не бажає «витрачати» власні почуття на інших, але сам, як і раніше, відчайдушно потребує любові. Звідси й надмірне захоплення селфі. Лікарі називають таке самозамилування нарцисизмом.

Селфі - це спосіб повідомити світу: «Я є!» Сьогодні людина без сторінки в соціальній мережі - невидимка. Ми живемо в схибленому на популярності світі. І постійно «продаємо» себе: профіль у соцмережі - вітрина магазину, записи - рекламний текст, а селфі - фото товару. Ярмарок марнославства працює цілодобово! Важливо, як ти вдягнена, де вечеряла, з ким зустрічалася. Блогерам, яких природа обдарувала приємною зовнішністю, гарантований потік лайків. Ось, власне, заради чого ми й постимо знімки.

Насправді селфі - це вже як напрям мистецтва. Усе змінилося з появою ґаджетів, що мають вбудовані камери. Тепер селфі - це, насамперед, автопортрет, зроблений за допомогою мобільного телефону або планшета.

Селфі можуть бути чудовим інструментом роботи над собою:
• можуть допомогти зрозуміти себе, відкривають нові риси та простори для творчості, а також дають змогу людині бути багатогранною.
• не обов’язково селфі продає конкретну людину. Воно цілком може продавати бренд, показувати нові модні тренди або мати певну художню цінність, якщо зроблено не просто - для задоволення власного марнославства, а над цим працюють справжні творці.

• селфі знаменитостей дають змогу їхнім фанатам відчути себе ближче до кумира. Зірки діляться частинкою власного життя, пишуть відповіді та створюють враження певної близькості зі своїми шанувальниками. Добре це чи погано для фанатів, важко сказати, а ось для зірок це точно добре.

• селфі можуть впливати на сучасні ідеали краси та показувати, наскільки гарною може бути натуральність, а не підправлені спочатку макіяжем, а потім і фотошопом образи (наприклад, фото до та після макіяжу).

• селфі можуть виконувати роль особистого літописця. Вони показують вашу історію змін і розвитку, нагадують про минуле й можуть допомогти уникнути колишніх помилок.

• спортивні селфі в стилі «до і після» дуже мотивують.

СЕЛФІ-ЗАЛЕЖНІСТЬ
У широкому розумінні слова - нав’язливе прагнення фотографувати здебільшого самого себе й розміщувати фотографії в соціальних мережах, очікуючи на їх оцінювання користувачами. Поширенню селфі-залежності об’єктивно сприяє розвиток засобів комунікації - смартфонів, що дають змогу робити більш-менш якісні знімки без особливих зусиль.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СЕЛФІ-ЗАЛЕЖНОСТІ
Проведений аналіз дає підстави виокремити п’ять груп причин, що спричинюють селфі-залежність у підлітків:
- причини, зумовлені психологічними особливостями віку (неадекватна самооцінка, потреба в самоствердженні);
- причини, пов’язані з дефіцитом живого емоційного спілкування, зокрема й у сім’ї;
- причини сексуально-девіаційної характеру (нарцисизм, ексгібіціонізм);
- схильність до «зараження» тенденціями моди;
- відсутність смислових орієнтирів і духовний вакуум.

СИМПТОМИ СЕЛФІ-ЗАЛЕЖНОСТІ
Нам здається, що більш достовірні симптоми селфі-залежності не кількісні, а якісні, основними з яких визначаємо:
• відчуття «кайфу» під час фотографування;
• постійне збільшення кількості знімків на день;
• вияв абстинентного селфі-синдрому;
• наявність психологічних наслідків (невротизація, поведінкові розлади тощо).

Такі симптоми аналогічні до симптомів алкогольної, наркотичної та інших відомих адикцій.

ЧОМУ ЦЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ?
Чим раніше виявлено перші ознаки селфі-залежності, тим легше запобігти її розвитку. Це потребує від педагогів і батьків уваги до підлітка та спостережливості. Тривалі ігри зі смартфоном - аж ніяк не безневинна розвага (як думають окремі батьки, так само граючись із власними ґаджетами). Дратівливість, хвилювання, пригніченість, а інколи агресивність підлітка під час відсутності смартфона (або якщо розряджений акумулятор) - серйозний сигнал тривоги. Наслідки можуть бути різноманітними, але головне - це розуміти, що наслідки завжди негативні.

ПРОФІЛАКТИКА СЕЛФІ-ЗАЛЕЖНОСТІ
Альтернативна значуща для підлітків діяльність, не пов’язана з фото й соціальними мережами, - кращий засіб профілактики. Треба врівноважити цифровий світ аналоговим. Така діяльність має породжувати в підлітка відчуття значущості, надавати змогу підвищувати самооцінку, досягати успіху й визнання. Найбільш прийнятні спорт, заняття мистецтвом, театралізації, прикладна діяльність, пізнавальні заходи, олімпіади, участь у військово-історичних клубах тощо.

РОЛЬ БАТЬКІВ І РОДИНИ
Селфі-залежність часто вражає підлітків із дефіцитом емоцій. Батьки здатні та повинні цей дефіцит емоцій заповнити. Функціонального підходу до виховання дитини недостатньо. Не варто показувати поганий приклад, сидячи весь вечір із планшетом у руках після роботи. Дитина може навчитися в батьків не лише позитивному, але й поганому. Конфлікти в родині підштовхують підлітка до віртуального світу, тому що реальний світ виявляється травматичним. Хоча б день на тиждень батькам потрібно проводити з дітьми в реальному середовищі без комп’ютерів і телефонів. Відзначайте досягнення підлітків, успіхи, здібності.

Піклування про себе. Пошук внутрішніх ресурсів

Що таке піклування про себе? 

Це те, на що ми виділяємо час, те, що ми робимо усвідомлено й зважено, те, що дає нам енергію. Піклування про себе - це свідомий вибір.

Пропоную до уваги техніку «5 запитань собі»

Дуже добре буде виділити трохи часу і прописати відповіді на усі запитання. Це сприятиме усвідомленню інформації і дозволить побачити картину в цілому. Якщо будуть виникати додаткові запитання – записуйте і їх та шукайте відповіді.

1. Що мені не приносить задоволення?

Складіть перелік того, що вам не подобається і чого ви не маєте бажання робити. Наприклад, не відповідайте на електронні листи та дзвінки після восьмої вечора, не погоджуйтесь на відвідини заходів, на які вам не хочеться йти, не вживайте їжу, яка здається вам не смачною.

2. Чи достатньо я сплю?

Визначте скільки часу вам потрібно для повноцінного сну. Що заважає спати стільки, скільки потрібно? Що ви можете зробити аби відновити баланс?

3. Коли в останнє я був у лікаря?

Хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Навіть, якщо немає скарг, варто раз на рік відвідувати лікарів. Відчуття того, що все в порядку додасть сил на нові звершення.

4. За що я сьогодні вдячний?

Заведіть собі звичку перед сном подякувати собі щонайменше за три речі. Намагайтесь збільшувати цей перелік і доповнювати щодня. Згадуйте найменші дрібниці. Наприклад, за политі квіти, домовленість із дитиною про самостійне виконання домашнього завдання з математики, за прогулянку із собакою не 15 хвилин, а 25. Важливо помічати не тільки успіхи, а й помилки та кроки щодо їх подолання.

5. Чи можу я бути не ідеальним?

Дуже часто наші внутрішні перфекціоніст та відмінник вимагають майже неможливі речі: встигнути все і зробити це ідеально. Дозвольте собі думку, що посуд іноді може лишатись не вимитим, вечеря може бути не з трьох страв, а з однієї, речі у шафі можуть лежати не за кольором. Проте ви за цей час зробите собі манікюр, вип’єте смачного чаю, поспостерігаєте за природою за вікном.

Турбота про себе це не лише додаткове тістечко та гаряча ванна. Це те, що наповнює, відновлює, надихає. Це не коли ми намагаємось «виправити себе», а коли задовольняємо потреби.

Медіаграмотність: практичні навички

 Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.

Чи замислювалися ви про важливість інформаційної безпеки? Вмієте розпізнавати інформаційну маніпуляцію? Адже сьогодні від впливу ЗМІ та соціальних медіа не захищений ніхто! Саме для цього кожному з нас потрібно формувати нову навичку — медіаграмотність.

Весь світ залучений в єдину інформаційну систему, і працює вона в режимі реального часу. Тож не дивно, що медіаграмотність як культура правильного споживання інформації, за даними Institute for the Future, увійшла до переліку навичок майбутнього, що необхідні для ефективної взаємодії з людьми.

Хто створює нашу картину світу?

Дехто вважає, що медіаграмотність - це про захист дітей від небажаних меседжів чи зловживань довірою в інтернеті. Варто зрозуміти: мова йде про кожного, без винятку. І не лише про телебачення та інтернет. Якщо ви вимкнете телевізор чи комп’ютер, ви все одно залишитесь в медіапросторі. Медіа та інформація більше не є тим, що впливає на нашу культуру, - це і є культура.

Медіа довгий час були добре перевіреним джерелом інформації. Зараз це в минулому, але старе відношення ще залишилося: наше сприйняття навколишньої реальності залежить від того, як його подають ЗМІ.

У великому потоці подій, які накопичуються день у день, людині складно виробити власне розуміння того, що їй показують. Виникає не система, а мозаїка подій.

Медіаграмотність - це навички та звички, які допоможуть вам критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних, соціальних мереж, зовнішньої реклами, маркетингу.

Медіаграмотність допоможе уникнути неточних новин і отримати достовірну інформацію про поточні події. І базується ця навичка на вашій персональній відповідальності як споживача.

Чи варто вірити соцмережам?

Сьогодні соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію поширення новин. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. Вам здається, що ви отримали ретельно відібрані знання з певної теми, поки гортали стрічку відомих вам людей, але це не так. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин.

Боти і тролі

У соціальних медіа розігруються, зокрема, бізнесові і політичні стратегії. Вони залишаються непомітними для нас, але в той же час агресивно втручаються в наш інформаційний простір. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього. Тут варто згадати про ботів і тролів. Це інструменти спотворення реальності. Вони вносять деструктив в публічні дискусії, викликають негативні емоції в аудиторії і порушують онлайн-етику. Боти - це програми, а тролі - реальні люди, які отримують за свою роботу гроші. Їх основне завдання - засмітити інфопростір, щоб реальні думки загубилися серед коментарів. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей.

Хто платить за лайки?

Маніпуляцією є і додаткові смисли, які закладають в повідомлення маркетологи і піарники. Потрібно пам’ятати про те, що соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Instagram, - це в першу чергу платформи, головна мета яких - заробити гроші.

Користувачі нічого не платять при реєстрації, але головною цінністю є ваші персональні дані: вік, стать, місце проживання, освіта, інтереси тощо.

За допомогою системи http cookie спеціальна програма відмічає, що ви робите в браузері свого комп’ютера. Так Facebook знає про вас все: які публікації вам подобаються, які сторінки ви переглядаєте, що плануєте купити найближчим часом, яка інформація найбільш затребувана для вас тощо. Доступ до цієї інформації допомагає точно націлювати рекламу на певні групи користувачів.

Власник сторінки бренду, медіа або організації, особливо після останніх нововведень Цукерберга, змушений платити за публікацію, щоб збільшити коло людей, які її побачать. При цьому для користувача така реклама виглядає звичайним повідомленням в стрічці новин. При гарному налаштуванні таргетингу вона, швидше за все, зацікавить вас і змусить лайкнути себе або клікнути.

Реклама в соціальних мережах порівняно дешева, але ефективна. Пам’ятайте, що у вашу стрічку новин потрапляє лише невелика частина всього можливого контенту, тож боротьба за увагу користувачів є головною рушійною силою покупки реклами і створення рекламних повідомлень.

Основні принципи медіаграмотності

Канадський вчений Джон Пандженте виділив такі ключові поняття медіаграмотності.

• Медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які сконструювали фахівці, що переслідують певні цілі.

• Створення медіапродукту - це бізнес. За кожним бізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами. Вони визначають зміст того, що ми дивимося, читаємо, слухаємо.

• Будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно.

• Медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни.

• Медіа змушують нас замислюватися про події, що відбуваються в інших країнах.

Всі новини - не об’єктивні

Все, що ми читаємо, чуємо і дивимося онлайн, - це медіаманіпуляція. Цьому є пояснення.

Підбір інформації. Медіа диктують нам, про що думати, навіть якщо ми не планували думати про те, що прочитали. У світі щодня відбуваються мільйони подій, і дізнатися про все просто неможливо. З мільйона виокремлються, умовно кажучи, десять. При переході від мільйона до десяти ми обов’язково втратимо багато. Цей залишок і стає нашою інформаційної картиною дня. Про інші події ми навіть не будемо здогадуватися.

Погляд на подію. При висвітленні події, що може викликати різне ставлення, буде зроблено акцент на її позитивних чи негативних аспектах. І ті, й інші можуть бути правдою, але саме їх підбір буде впливати на сприйняття події в цілому.

Спрощення інформації. Зі 100% характеристик події в новини може потрапити лише мала частина. Ніхто не застрахований від перебільшення, спотворення, фальсифікації чи спрощення інформації.

Правила медіабезпеки

Ви миєте руки перед вечерею, готуєте на чистій воді і чітко знаєте, скільки ложок цукру дозволяєте собі з’їсти за день? Тоді гарна ідея виробити правила і для вживання інформації.

1. Формуйте свою стрічку новин в соціальних мережах безпристрасно

У сучасному суспільстві контент має змогу створювати кожен. Але якщо вам не подобається інформаційний продукт, ви маєте право адекватно зреагувати і відмовитися від нього. Не варто додавати друзів з жалості, демонструючи мережевий альтруїзм. Не додавайте людей тільки тому, що у них милі фотографії. Потрібен тверезий розрахунок і свідомий вибір.

2. Видаліть недостовірні джерела

Якщо людина публікує дурниці, це достатній аргумент, щоб видалити її зі свого кола друзів.

3. Не відволікайтесь на те, що для вас не важливо

Вам не обов’язково стежити за модними трендами, розуміти політику, бути в курсі всіх коливань валютного ринку і знати імена голлівудських акторів. Ви маєте право чогось не знати, не цікавитися чимось, не стежити за цим.

4. Слідкуйте за якістю

Інформаційне середовище складається з «простих і складних вуглеводів». «Прості вуглеводи» засвоюються на льоту, дарують моментальну насолоду і шкодять здоров’ю. Після такої їжі апетит подвоюється - ви починаєте потребувати більшої дози до тих пір, поки не відчуєте себе погано.

«Повільні вуглеводи» складні для засвоєння. Але саме вони можуть дати відчуття наповненості, змісту і мають складати основу «інформаційного меню». Це, наприклад, якісна аналітика, пізнавальна інформація, освітні проекти.

5. Живіть своїм життям

Багато медіа дублюють інформацію з інших медіа, які в свою чергу отримали інформацію з третіх джерел, а ви це все поглинаєте. Закрийте стрічку і живіть повноцінним життям.

6. Виділяйте час, щоб подумати

Відволікайтеся від нескінченного потоку інформації та її аналізу. Побудьте в тиші, подивіться, послухайте. Не бійтеся чогось не розуміти або проґавити час, не споживаючи нові дані. Профільтруйте свої думки, давши їм ковток інформаційного детоксу.

Релаксаційні вправи, які знімають тривожність

1. Мильні бульбашки

Розслаблене дихання допоможе дитині швидше заспокоїтися. Коли ми глибоко дихаємо, активізується наша парасимпатична нервова система, і це допомагає нам швидко привести тіло в стан спокою. Але іноді буває складно навчити дитину дихати, особливо тоді, коли вона відчуває тривогу.

Найпростіший спосіб навчити дитину глибоко дихати – це пускати разом із нею мильні бульбашки. Видуваючи бульбашки, дитина робить рівномірні вдихи й видихи, а вигляд бульбашок заспокоює її.

Як виконувати:
§ наповніть банку мильною водою. Візьміть соломинку або трубочку, через яку пускатимете бульбашки;
§ покажіть дитині, як можна видути велику бульбу, зосередившись на диханні;
§ запропонуйте дитині спробувати пускати бульбашки самостійно. Заохочуйте її щоразу, коли вона добре виконуватиме цю вправу.

2. Банка з тривогами

Ця вправа призначена для того, щоб дитина могла висловити вголос свої тривоги й позбутися їх.

Як виконувати:
§ візьміть склянку або бляшанку з кришкою;
§ візьміть ручку й папір;
§ щоразу, коли дитину щось турбуватиме, вона повинна записати це на папері й покласти в банку.

Ще один варіант такої вправи – ведення щоденника занепокоєння.

3. Заспокійлива коробка

Що турбує вашу дитину? Що здатне її заспокоїти? Вам потрібно знати відповіді на ці питання.

Сядьте поряд зі своєю дитиною, зберіть в одну коробку речі, які її заспокоюють. Щоразу, коли вона відчуватиме тривогу, речі з коробки допоможуть їй заспокоїтися.

Як виконувати. Візьміть коробку й покладіть у неї речі, які подобаються дитині (наприклад, її улюблену іграшку, книгу або картинку). Сюди також можна покласти м'ячики, які дитина стискатиме, відчуваючи стрес, а також інші подібні предмети.

4. Розфарбовування камінчиків

Малювання має терапевтичний ефект. Розфарбовуючи камінчики в різні кольори, можна допомогти дитині впоратися з тривогою.

Як виконувати:
§ зберіть гладкі морські камінці в коробку. Скажіть дитині, що ці камінчики заспокоюють;
§ коли дитина починає тривожитися, запропонуйте їй узяти з коробки камінчик і розфарбувати його;
§ використовуйте акрилові фарби, які можна змити, якщо камінчики закінчаться.

5. Баночки з блискітками

Це заняття добре заспокоює дитину. Зробити для дитини баночку з блискітками досить легко.

Як виконувати:
§ вам знадобляться невелика прозора баночка з водою, гарячий клей, блискітки й харчовий барвник;
§ наповніть половину банки водою, додайте одну-дві краплі харчового барвника;
§ додайте у воду трохи блискіток;
§ в інших банках змішайте гель для волосся й воду. Добре перемішайте, поки гель не розтане;
§ додайте гель у баночку. За допомогою клею приклейте кришку до баночки.

Щоразу, коли дитина відчуватиме тривогу, дайте їй баночку й запропонуйте декілька разів перевернути її догори дном. Навчіть дитину робити повільні вдихи й видихи, коли вона спостерігає за тим, як блискітки повільно опускаються на дно.

6. Заспокійливе відео

Відчуваючи тривогу, дитина усвідомлює, що ситуація виходить із-під контролю. Але це не так. Допоможіть дитині зрозуміти, що коли вона раніше справлялася з нападами тривоги, то може впоратися й зараз. Усе, що вам для цього потрібно, – зняти відео.

Як виконувати:
§ попросіть дитину розповісти, що вона робить, відчуваючи тривогу. Зніміть це на відео;
§ дитина може навіть показати, як саме вона справляється з тривогою;
§ також вона може порадити іншим дітям, як упоратися з тривогою;
§ коли вона наступного разу відчує напад тривоги, просто покажіть їй це відео.

7. Щасливий мозок, неспокійний мозок

Це веселе заняття. Вам знадобляться аркуш паперу, олівці, клей і вирізані з журналів фрази й картинки.

Як виконувати:
§ на папері намалюйте два контури обличчя, повернених одне до одного;
§ одне обличчя назвіть «щасливий мозок», інше – «неспокійний мозок»;
§ запропонуйте дитині написати під зображенням неспокійного мозку все, що її турбує, або ж вирізати відповідні картинки і фрази з журналів;
§ під зображенням щасливого мозку дитина повинна написати все, що робить її щасливою.

8. Гра в детективів

Це чудовий спосіб допомогти дитині впоратися з тривогою і знайти логічне пояснення причин свого занепокоєння.

Як виконувати:
§ знайдіть занепокоєння. Запропонуйте дитині визначити, які думки змушують її тривожитися.
§ пошукайте докази. Наступний крок – знайти докази, щоб перевірити обґрунтованість занепокоєння дитини. Ставте запитання, щоб зрозуміти, звідки в неї беруться тривожні думки. Запитайте, що змушує її так думати: конфлікт у школі чи вдома, те, що вона побачила по телевізору тощо.
§ подолайте думки. Ґрунтуючись на доказах, запропонуйте дитині подолати думки, що викликають у неї тривогу.

9. Записи на папері

Записи допоможуть дитині творчо виразити свої почуття. Вони також слугуватимуть дитині нагадуванням про те, що їй до снаги побороти свою тривогу.

Ця вправа має кілька варіантів:

§ «Тривога каже, але я знаю». Розділіть аркуш паперу на дві колонки. Одну назвіть «Тривога каже мені», другу – «Але я знаю». У першій колонці дитина називає свої тривожні думки, у другій – логічні аргументи, які їх спростовують.

§ «Інструкція до тривоги». Вона допоможе дитині згадати, що їй потрібно робити, коли вона тривожиться. Записана інструкція допомагає дитині легше згадати щось.

§ «Я турбуюся, коли ...». Дозвольте дитині написати список речей, які її турбують. Запропонуйте внизу намалювати схвильоване обличчя.

ЯК НЕ ПОПАСТИСЯ НА ФЕЙК У СОЦМЕРЕЖАХ?

Як визначити фейкові акаунти в соцмережах

Активність у мережі. Зверніть увагу на акаунт користувача, якого ви хочете перевірити. Якщо на цій сторінці опублікована інформація або новини, але відсутні коментарі, спілкування з людьми в коментарях, позначки місць або фотографії – це, швидше за все, бот. Не додавайте в друзі незнайомців і не переписуйтеся з ними. Це небезпечно.

Подарунки та грошова винагорода. Якщо незнайомі люди пишуть вам і пропонують гроші або дорогі подарунки, а за це просять розкрити конфіденційну інформацію, нібито для перевірки вашої особистості, – вам написали шахраї. Пам’ятайте, що ділитися конфіденційною інформацією, наприклад, парелем від банківської картки або кодом на її зворотному боці, не можна ні з ким.

Невідомі посилання і подарунки за посиланнями. Не потрібно переходити за посиланнями, які вам надсилають. Навіть якщо там написано, що ви виграли гроші або цінний подарунок. Ці сайти збирають особисту інформацію про користувачів або автоматично встановлюють на комп’ютер вірусну програму. Таким чином шахраї можуть викрасти гроші чи особисту інформацію, а потім використовувати її у злочинних цілях. Рекомендуємо ніколи не переходити за посиланнями на невідомі сайти.

5 порад від #stop_sexтинг, як перевірити на достовірність інформацію, що ми бачимо в мережі

- Перевіряйте ресурс. Дуже важливо - знайти першоджерело інформації. У цьому допоможуть пошукові сайти.

- Тест на достовірність. Коли ви шукаєте якусь інформацію, то дивіться її щонайменше на трьох різних ресурсах і порівнюйте. Це наблизить вас до достовірних фактів.

- Нове та старе. Рекомендуємо порівнювати нову публікацію з тим, що ви вже знаєте. Це також дозволить вибрати інформаційні ресурси, яким можна довіряти.

- Звертайте увагу на дату. Часто у ЗМІ, соціальних мережах і на сайтах передруковують або використовують як рекламу для збільшення кількості підписників інформацію, що вже не актуальна. Саме тому важливо перевіряти її на відповідність дат.

- Душевні розмови. Не соромтеся обговорювати з близькими людьми, яким довіряєте, інформацію, що здалася вам підозрілою або незрозумілою.

Онлайн-курс із логічними іграми

Пропоную батькам та дорослим спробувати онлайн-курс логіки в ігровій формі

https://logiclike.com/uk

Поради вчителям

Кілька неординарних способів, як заспокоїти ваших бешкетників і вмотивувати їх до навчання.

Ось завершились зимові канікули і дітвора повертається до школи. Так, після свят важко зібратись з думками і почати навчатися. Хтось ще досі мріє про відпочинок, катання на ковзанці, гру в сніжки, перегляд мультфільмів тощо. Кілька креативних вправ та ігор здатні повернути учнів у навчальне русло.

«У Новому році я обіцяю…»

У Новому році прийнято загадувати не лише бажання, але й ставити цілі і навчатись чомусь новому. Запитайте у ваших учнів, щоб вони хотіли вміти робити у Новому році, яких цілей досягти. Такий мозковий штурм піде на користь школярам будь-якого віку.

«Розкажи про свій подарунок»

Чи не кожна дитина на новорічні свята чекає купу подарунків. Попросіть ваших учнів принести їх до класу. Перетворіть це на цікаву гру – спробуйте вгадати, кому і що подарували. Чи правдиві ваші здогадки?

«Як ти провів зимові канікули?»

Мабуть, вашим учням кортить розповісти, як вони провели новорічні та різдвяні свята, де вони були і чим цікавим займались. Нехай вони напишуть про свої емоції та враження або опишуть улюблену сімейну традицію.
Яка твоя улюблена страва на новорічні та різдвяні свята?
З ким ти провів/провела найбільше часу на канікулах і чому? Розкажіть про ваше дозвілля.
Де ти відпочивав/відпочивала на зимових канікулах? Розкажи про це місце.