Спеціальні техніки для запам'ятовування інформації

Існують спеціальні техніки запам'ятовування великих обсягів інформації. В основі кожної лежить структурування інформації та «зв'язування» її з вже наявними знаннями. Це називають мнемотехнікою (mnemo ‑ пам'ять).

Мнемотехніки базуються на створенні зв'язків (асоціацій) між новим, і тим, що вже відомо. Вони, як правило, орієнтовані на великі обсяги інформації, які інакше, як «нанизуванням» за одним принципом у пам'яті, засвоїти не можна.

Чим більше людина знає, тим простіше «асоціює» нову інформацію.

Основні ідеї для запам'ятовування

Відділення перших букв для формування нової фрази (наприклад, порядок кольорів у спектрі ‑ «Чи Омелько Жити Зможе Без Своїх Фантазій», як українська версія звичного «Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидит Фазан»).

Створення вірша, який за допомогою рим або ритму допомагає запам'ятовувати (наприклад, запитання частини мови ‑ прислівників ‑ російською: «Где? Куда? Когда? Откуда? Почему? Зачем? И как?»).

Використання парних асоціацій — через паралелі, символи або співзвуччя (наприклад, правило з російської мови: «Надевать одежду ‑ одевать Надежду»).

Метод Цицерона – розстановка фактів або понять усередині певного приміщення, розташування їх у просторі (як на поличках) і зв'язування з розставленими в приміщенні предметами. Згадуємо обстановку разом із вивченим матеріалом.

Ще одна форма мнемотехніки ‑ ейдотехніка (з грец. ‑ «образ») більше спирається на створення яскравих візуалізацій, перетворення інформації в цілісні образи. Головний інструмент ейдотехніки – це створення візуального конспекту (шпаргалки). Це те, що людина сама виробляє на основі почутого або прочитаного ‑ перетворений, «переварений» матеріал, утілений у чомусь: конспекті, схемі, малюнку тощо.

Тому можна запам'ятовувати таким чином: замальовувати свої думки й образи за мотивами отриманої інформації. Для запам'ятовування творів – зображати інформацію у вигляді «будиночка», розташовуючи на третьому поверсі інформацію про жанр, стиль і літературний напрям тексту; на другому ‑ дані про автора, історію створення та роль твору в історії; на першому ‑ сюжет, композиція та персонажі.

Для дослівного запам'ятовування текстів – зображати кожне слово якимось зрозумілим символом, який легко можна відновити в пам'яті (як, наприклад, в наборах смайликів). Запам'ятовувати вірші теж стає дуже легко, як, наприклад, цю поезію Максима Рильського:

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Як працює наш мозок?

Те, що не має сенсу, ми забуваємо. Мозок за день сприймає нескінченно багато всього, проте може згадати тільки те, що вважає за потрібне. Переконати себе в тому, що певні дані тобі знадобляться, надати засвоєнню інформації сенс ‑ значить змусити мозок повірити в те, що це потрібно неодмінно запам'ятати.

Пам'ять прив'язана до емоцій. Якщо вивчення чогось для тебе каторга, то й засвоювати інформацію непросто. Корисно створити позитивний настрій, приступаючи до підготовки до іспитів. Наприклад, налаштуйся на те, як ти прекрасно відпочинеш увечері після іспиту‑ це підніме тобі настрій.

Рветься нитка, а не канат. Факти й дані, зв’язані між собою, краще запам'ятовуються й як би витягають один одного. Таким чином пов'язаний з окремих «ниток» «канат» дає більше шансів нормально скласти іспити.

Кращі супутники нормальної пам'яті ‑ сон і відпочинок. Ударна невсипуща підготовка не просто не сприяє запам'ятовуванню, а й навіть шкодить. Уся справа в фізіології: нервовий вузол ‑ результат засвоєння мозком нової інформації – має обрости так званою мієліновою оболонкою, щоб існувати якийсь час. А росте цей шар у періоди відпочинку, найкраще – уві сні. Для цього, до речі, існують перерви між уроками або парами. Тому найкраще перед іспитом гарненько виспатися.

Ресурсам потрібно відновлюватися. Знову-таки на рівні фізіології мозку: щоб імпульси передавалися між нервовими закінченнями, потрібні певні речовини-медіатори. Їм властиво вичерпуватися та через якийсь час відновлюватися. Тому в один момент ми просто перестаємо щось запам'ятовувати. Щоби скоріше поповнити сили (і свої, і свого мозку), відпочинь. Корисно, до речі, з'їсти шоколадку ‑ вона допоможе відновитися ще швидше.

Наш мозок пам'ятає дуже багато чого, але доступ до цієї інформації обмежений. Інформація звалена в купу, а внутрішній бібліотекар лінується її шукати. Правильно організовуючи роботу мозку (пам'яті) ми полегшуємо собі майбутнє.

Сподіваємося, що ці поради допоможуть усім, на кого чекають іспити, тестування або контрольні, покластися не тільки на вдачу, а й на свою пам'ять.

Профілактичні заходи

Протягом березня 2021 року з учнями закладу проводилися профілактичні бесіди "Цінності життя", "Життя - це найвища цінність". Проводилися тренінгові заняття з використанням соціальних відеороликів та тренінгових вправ. Учні пройшли анонімне опитування, залишали власні коментарі, виявляли бажання на індивідуальне спілкування. З результатами анонімного опитування ознайомлено педагогічний колектив. Батькам надані поради як реагувати у випадку виявлення ознак суїцидальної поведінки. Профілактичні заходи для запобігання суїцидальних ризиків проводитимуться надалі.

Емоційне вигорання батьків

Синдром емоційного вигорання - це стан, коли людина відчуває себе емоційно і фізично виснаженою.

Про батьківське вигоранні як і раніше говорять рідше, ніж про професійне, але воно, безумовно, існує. Найчастіше батьки самі не розуміють, чому дитина раптом починає їх дратувати і злити. Вони зриваються і кричать на неї, а потім намагаються знайти відповіді, як цього уникнути. І, незважаючи на те, що більшість дорослих усвідомлюють, що подібні дії помилкові, ситуація може повторюватися знову і знову. І чим менша дитина, тим серйознішими можуть бути наслідки для її емоційного здоров'я.

Багато хто вважає, що до емоційного вигорання схильні тільки жінки, проте це не так. Ця недуга проявляється також у татусів, бабусь, дідусів, однак у матерів вона дійсно зустрічається частіше.

Хто найчастіше страждає від синдрому емоційного вигорання:

- батьки, які мають двох і більше дітей віком до п'яти років;

- батьки дитини, яка часто хворіє, має важко виліковне або невиліковне захворювання;

- матері, які виходять на роботу до моменту закінчення декретної відпустки або працюють з дому, паралельно займаючись вихованням дітей, тобто живуть в режимі мультизадачності;

- єдині батьки в неповних сім'ях;

- батьки, які самі в дитинстві відчували психологічні труднощі;

- батьки-перфекціоністи, які мають завищені вимоги до власної батьківської ролі.

За якими ознаками близькі можуть розпізнати емоційне вигорання у батьків:

- Людина все рідше буває в хорошому настрої, постійно дратується.

- Людина втрачає цікавість до самої себе і власних потреб: перестає стежити за зовнішнім виглядом, забуває про розваги. Не виникає бажання зайнятися чимось, крім турботи про дитину.

- Не відчуває бажання взаємодіяти з іншими людьми: поступово коло спілкування звужується, не хоче розмовляти і бачитися навіть з найближчими.

- Може неадекватно реагувати на прості зауваження і робити серйозні заяви: наприклад, погрожувати розлученням або виганяти всіх з дому.

- Може несподівано розплакатися або впасти в істерику.

Як впоратися із емоційним вигоранням? 

✅ Визнайте проблему, не лякайтеся її і не бійтеся бути «недосконалими батьками». Важливо зрозуміти, що ви не справляєтеся і що нічого страшного в цьому немає.

✅ Не звинувачуйте себе та інших. Подібна ситуація може статися будь з ким і будь коли.

✅ Навчіться просити про допомогу

Попросіть близьких допомогти вам з дитиною, зніміть з себе хоча б частину щоденного навантаження. Просіть надати вам будь-яку посильну допомогу: виконати домашні справи, дати гроші в борг. Особливо актуально це в тому випадку, якщо ви - єдиний батько/мати в родині.

✅ Позбавляйтеся від почуття провини за власні задоволення.

Діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви відчуваєте себе радісними, щасливими, такими, що відпочили, то такий же душевний підйом будуть відчувати і ваші діти.

✅ Спробуйте виспатися - іноді хороший сон може все поставити на свої місця.

✅ Шукайте внутрішній ресурс

Використовуйте всі можливі ресурси, які допоможуть вам поліпшити емоційний стан. Це можуть бути хобі, сеанси масажу, похід в кіно або ресторан, поїздка за місто, зустрічі з друзями.

✅ Зверніться до фахівця. Іноді вистачає однієї-двох зустрічей із психологом, психотерапевтом або лікарем аби все «стало на свої місця». Разом ви зможете знайти додаткові ресурси, підтримку та скласти план роботи для подолання проблеми.

 

Зверніть увагу!