🌿Навіть дорослі не завжди здатні адекватно оцінити свої дії, відповісти на запитання: «Чи правильно я роблю? Чи зможу?» Для дитини це завдання здається ще складнішим. Щоб маленька людина з дитинства могла гранично точно оцінювати власні сили та можливості, батькам необхідно допомагати формувати об'єктивну самооцінку дитини.
Поняття «САМООЦІНКА»⚖️ включає в себе два компоненти:
🔹загальне уявлення людини про себе (позитивні та негативні якості, недоліки тощо)
🔹особисту значимість у житті оточуючих.
Самооцінка є основою всього того на чому будується впевненість у собі. У майбутньому самооцінка дозволить дитині: порівнювати сили та можливості, давати оцінку вчинкам, ділити їх на добрі та погані, всупереч можливим невдачам, зібратися з силами та йти до наміченої мети. У житті самооцінка грає величезну роль - вона вчить самоаналізу, мотивує, допомагає будувати нормальні стосунки з іншими людьми.
🔹ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ:🔹
✅Ще у ненародженого малюка починає формуватися самооцінка. Факт емоційного зв'язку мами та дитини давно доведено. Якщо вагітність бажана, мати з радістю виношує дитину, його клітинна пам'ять здатна зафіксувати цей факт. Це відповідним чином впливає на зародження важливих особистісних якостей, які залишаються з людиною на все життя. Бажаний малюк вже внутрішньоутробно отримує підсвідому інформацію про те, що він потрібний, значущий. З'явившись на світ, він потребує відповідної турботи рідних.
Після появи малюка на світ розвиток його самооцінки відбувається у ЧОТИРИ ЕТАПИ✔️:
1️⃣ З моменту народження до півтора року.
Це період тактильних відчуттів, коли немовля пізнає світ за допомогою дотиків, піклування батьків та близьких людей.
У немовлят процес аналізу відсутній, але несвідомо вимальовується картинка: вчасно погодували, заколисали, пограли - значить «Я - добрий»; забули, довго плаче, не звертають уваги - «Я - поганий, нікому не потрібен". Тобто з першого дня життя важливо забезпечити дитині достатньо тепла, турботи, уваги.
2️⃣ Від півтора до 3-4 років.
У цей час діти активно пізнають світ. Роблять вони це у різний спосіб. Поруч із творчими діями можуть спостерігатися і руйнівні (відкрутили колеса у машинки і т. д.) Залежно від реакції близьких формуються певні сторони самооцінки. Неприпустима критика, відвертий негатив. Ситуацію краще контролювати, діючи тонко та делікатно. Необхідно дати дитині відчути себе самостійним, здатним нести відповідальність за зроблене, а якщо щось не вийшло, підтримати та допомогти.
3️⃣ Від 4 до 6 років.
Середній та старший дошкільний вік характеризується появою усвідомлення самого себе та свого місця серед однолітків. Дитині важливо, скільки в неї друзів, чомусь хтось не хоче з нею спілкуватися і т.д. Аналізуючи ситуацію, малюк схильний шукати причину в собі. Тому, якщо тато втомився і не хоче грати в м'яч, слід пояснити це синові чи дочці. Інакше дитина вирішить, що причина небажання спілкування криється у його поганій поведінці. Може з'явитися невиправдане почуття провини, яке негативно вплине на формування самооцінки.
4️⃣ Від 6 до 14 років.
Складний, цікавий, тривалий етап. Тут йде формування таких якостей, як: інтерес до процесу праці та досягнення результату, оцінка дій іншими. У дитини може бути незвичайне хобі, але неприйняття її інтересів іншими може вплинути на її розвиток негативно. Дитина просто зневіриться у собі через складнощі та нерозуміння значимих людей.
📊РІВНІ САМООЦІНКИ:📊
📉ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА:
Якщо дитина піддається чужому впливу, виявляє: невпевненість в собі, нерішучість, сором'язливість, надмірну обережність - це показники заниженої самооцінки. Для таких дітей просто необхідне схвалення, підтримка оточуючих. Складний комплекс неповноцінності не дозволяє дитині ставити перед собою високі цілі. Та й засоби їхнього досягнення не завжди бувають гідними. Такі діти часто зациклені на своїх невдачах та бояться змінити звичний перебіг подій. З них виростають замкнені та заздрісні, надмірно вимогливі та самокритичні, жорстокі та мстиві люди.
📈ЗАВИЩЕНА САМООЦІНКА:
Часто дитина із завищеною самооцінкою скаржиться на те, що з нею ніхто не хоче дружити. Це походить від того, що дитина постійно намагається переконати оточуючих у своїй перевагі, вимагає визнання його унікальності, часто вважає, що її недооцінюють. Ні поради батьків, ні думка оточуючих таким дітям не важливі. Вони беруться за непосильні завдання, при цьому ризикують зазнати невдачі. Неуспіх дитина списує на випадковість, чужу провину. Критику сприймають як прискіпливість. У малюків із завищеною самооцінкою поступово розвиваються грубість, агресія, жорсткість, «неуживливість».
👌АДЕКВАТНА САМООЦІНКА👌
Успіх у суспільстві, у професійній діяльності, у міжособистісних відносинах багато в чому залежить від уміння людини порівнювати сили та можливості. Тобто дуже важливо, щоб у дитини з дитинства розвивалася адекватна самооцінка. Такий рівень дозволяє маленькій людині нормально сприймати здорову критику, правильно оцінювати поставлені цілі та свої сили (шанс виконати завдання). Реальна оцінка себе породжує відчуття стабільності, внутрішньої гармонії. Це є запорукою позитивного ставлення до оточуючих. Людина з подібною поведінковою реакцією зможе сповна виявити переваги, компенсуючи ними наявні недоліки.
✅ЩО ВПЛИВАЄ НА ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ ДИТИНИ?
Щоб допомогти підростаючій дитині сформувати адекватну самооцінку, батькам необхідно розумно використовувати і похвалу, і критику.
🔹Можливо, варто звернути увагу на кількість зауважень та заохочень, зроблених за день дитині. Похвали менше, ніж осудів? Потрібно замислитись, адже це занижує самооцінку. Постійне захвалювання також недоречне.
🔹Похвала має звучати не просто так, а за конкретну справу, вчинок. Оскільки авторитет старших родичів у пріоритеті в малюків, можна використовувати прийом ідентифікування. Приклад: «Який ти сильний, як тато!». Але не слід часто застосовувати найвищий ступінь похвали: «Ти найкращий!» чи порівнювати дитину з іншими дітьми. Краще відзначати успіхи малюка в динаміці: «Сьогодні ти швидше, ніж учора впорався з уроками».
🔹Критикуючи чи роблячи зауваження, не потрібно переходити на особистість. Замість: «Ти сьогодні погано поводився» краще сказати: «Не варто було сваритися з Сергійком, можна було спокійно обговорити правила гри, адже ти ж розумний хлопець». Слід частіше наголошувати на сильні сторони своєї дитини.
✅ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ДИТИНИ ЗАВИЩЕНА САМООЦІНКА?
Щоб не створювати умови для формування підвищеної самооцінки у дошкільника, необхідно: залучати його до виконання звичайних, домашніх справ, які йому під силу (полити квіти, скласти іграшки тощо), не перехвалюйте, не варто захоплюватися вмінням їсти ложкою, але слід зазначити, що він зробив це охайно, хвалити за вияв ініціативи, показувати приклад адекватної оцінки власних невдач та успіхів, не порівнюйте малюка з іншими, порівняння проводити тільки в динаміці (сьогодні ти кращий, ніж учора). Виявляйте щиру зацікавленість у житті своєї дитини.
✅ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ДИТИНИ ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА?
Для корекції заниженої самооцінки дорослі повинні допомогти дитині: знайти заняття до душі, показувати, що пишаєтеся нею, заохочувати невеликі здобутки, навчити відстоювати власну точку зору та обґрунтовувати рішення, пояснювати, що неможливо подобатися всім. Добре використовувати прийом порівняння, який показує яким «невмілим» малюк був раніше і як багато він уміє на сьогоднішній день. Важливо, щоб дитина розуміла, що варто думати про себе, зрозуміло, не на шкоду іншим.
⚖️🌿Рівень самооцінки може коливатися у людини протягом усього життя. Впевненість, яку вселили у нього батьки, формує стрижень. Він допоможе впоратися з критикою або відвертими лестощами, що підстерігають людину на її життєвому шляху. Дитина повинна рости з упевненістю в тому, що вона: самодостатня, розумна, вміє приймати правильні рішення.
🦋Будьте уважні з тим, що і яким голосом Ви говорите своїй дитині – тому, що Ваш голос буде звучати в її голові все життя!🦋
💟Бережіть себе та підтримуйте один одного!
